Київський соціально-економічний район
У віковій структурі населення частка окремих вікових груп майже така сама, як у середньому по Україні: працездатного віку – 57,0 %, молодших за працездатний вік 19,9%, у пенсійному віці 23,1 %.На території району проживають люди понад 100 національностей. Переважна більшість з них (82%) – українці. Представники національних меншин живуть здебільшого у міських поселеннях, серед них найбільше росіян, євреїв, білорусів, поляків. Значна кількість росіян живе в обласних центрах, білорусів – на прикордонних з Білоруссю територіях, поляків – у південно-західній частині Житомирщини.
Населення розміщене на території району нерівномірно. Пересічна його щільність – 79,7 осіб/км2, що дещо менше за середній показник по Україні. Удвічі менша за середню в районі густота населення в Чернігівській області (41 осіб/км2), дещо вища - у Житомирській (48,3 осіб/км2), найвища - у Київській (154,9 чол/км2). Це зумовлено низкою соціально-економічних, екологічних причин. Зокрема, найвища густота населення в Київській області пов’язана з наявністю на її території столиці держави — найбільшого промислового, транспортного, культурного центру.
Більшість населення району (72,8%) проживає у міських поселеннях. Найвищий показник урбанізації у Київській області(82,2%), цьому сприяє наявність тут м. Києва (2626,5 тис. жителів на 01.01.99р.). Значно менша частка міських жителів у Чернігівській (58 %) та Житомирській (56 %) областях
На демографічну ситуацію в районі помітно вплинуло відселення людей з територій, сильно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи. Із забруднених населених пунктів в інші регіони було переселено близько 127 тис. осіб. В районі найбільшими були переселення в Іванківський та Макарівський райони Київської області та в м. Київ.
Значну частину населення соціально-економічного району (60,4 %) становлять трудові ресурси. У їх складі переважають особи працездатного віку, лише 8,7 % становлять особи пенсійного віку та підлітки. Трудові ресурси відзначаються високим рівнем професійної та освітньої підготовки, особливо в містах. Нині рівень зайнятості трудових ресурсів невисокий, існує безробіття. На початок 1998 р. в районі було понад 447,2 тис. безробітних, або 11,3%; разом з так званим «прихованим безробіттям» частка незайнятого населення сягає майже 40%.
У господарстві району зайнято 14,8% від усього зайнятого населення України, з них майже 64% у м. Києві та Київській області Більшість населення району працює у виробничій сфері. В період економічної стабільності у ній було зайнято понад 70% працівників народного господарства, переважно у промисловості й сільському господарстві. Проте внаслідок зупинки багатьох промислових підприємств чисельність працюючих значно скоротилася.
Природні умови і ресурси
В орографічному відношенні район має вигляд хвилястої рівнини із загальним нахилом до центру району, долини. Дніпра, де абсолютні висоти зменшуються до 89 м при максимальних відмінках 350м. На території району сходяться три великі орографічні одиниці – Поліська та Придніпровська низовина, а також Придніпровська височина. Тектонічною основою території виступає Український кристалічний щит в межах Київської та Житомирської областей та Дніпровсько-Донецької западини в межах Чернігівської області.
Територія розташована в зоні західного переносу повітряних мас. Район має сприятливі агрокліматичні ресурси для розвитку сільськогосподарського виробництва. Клімат району помірноконтнентальний з достатньою кількістю опадів, теплим літом і порівняно м'якою зимою. Середня температура січня становить - 6°С, а липня 17...19°С.
За агрокліматичними відмінами всю територію району можна поділити на дві частини: північну - вологу, помірно теплу і південну - недостатньо зволожену, теплу.
Значною різноманітністю характеризуються водні ресурси економічного району. На його території протікає 594 річки, які належать до басейну Дніпра, протяжність якого в межах району складає 246 км. Дніпро, Прип'ять, Десна широко використовуються для річкового судноплавства. Для потреб господарського комплексу району використовують переважно воду з річок. У структурі водозабору на промисловість припадає половина, на сільське господарство - 1/3, решта - на комунальні потреби.
Чимало в районі невеликих озер, особливо в долинах річок Уборть (Житомирська область) і Снов (Чернігівська).