Міське та сільське населення України
Останнім часом сповільнили свій ріст не лише міста Донбасу, а й інших регіонів. Серед них — Бердичів, Білгород-Дністровський, Бориспіль, Дзержинськ, Дрогобич, Дружківка, Ізюм, Іллічівськ, Калуш, Лубни, Марганець, Ніжин, Нововолинськ, Новомосковськ (Дніпропетровської обл.), Охтирка, Прилуки, Ромни, Ялта та деякі інші.
У перспективі список таких міст (переважно в Донбасі, а також у Львівсько-Волинському басей¬ні) може суттєво розширитися. Це пояснюється тим, що в результаті закриття ряду діючих шахт різко скоротиться кількість робочих місць. Тому дуже важливо виявити такі поселення, визначити очікувані обсяги скорочення потреб у трудових ресурсах, обґрунтувати й реалізувати систему за¬ходів, спрямованих на те, щоб усі працівники, які вивільнятимуться на підприємствах вугільної про¬мисловості та пов'язаних з ними об'єктах, могли бути своєчасно працевлаштовані (за місцем про-живання, або на невеликих відстанях від них).
Важливою є вчасна оцінка тих змін, які відбува¬ються у розвитку міських поселень. По-перше, за останні роки спостеріга¬ється значне скорочення темпів приросту міського населення: за 1979-1989 роки вони стали втроє нижчі, ніж за 1959-1970 роки. У цілому такі зміни оцінюються позитивно, оскільки прискорене зро¬стання чисельності міських жителів, яке відбува¬лося переважно за рахунок сільського населення, ускладнює проблему розвитку сільського госпо¬дарства й соціальної перебудови села.
По-друге, скорочення темпів приросту населен¬ня є характерним для всіх розмірних категорій міських поселень, у тому числі більших і найбіль-ших міст, але найпомітніше воно саме в малих посе¬леннях.
По-третє, аналіз додаткових матеріалів, зокрема оцінка зрушень, які сталися за період між пере¬писами населення 1979 і 1989 років, свідчать, що в останнє десятиріччя проходило вирівнювання тем¬пів зростання міського населення, яке живе в поселеннях різних розмірних категорій. Наприк¬лад, чисельність населення, що проживає в містах України з кількістю жителів від 50 до 100 тис., зросла на 15%, у містах з населенням від 100 до 500 тис. чол.— також на 15%, у містах з населенням від 500 тис. до 1 млн. чол.— на 12%, у містах-мільйонерах — на 13%.
Зазначимо, що уповільнення і вирівнювання тем¬пів росту великих, більших та найбільших міст необхідно оцінювати позитивно. Тимчасом подальше уповільнення темпів зростання малих та середніх міських поселень не можна визнати прий¬нятним. У багатьох міських поселеннях названої розмірної категорії існують досить сприятли¬ві умови для розвитку: в них та і на прилеглих до них територіях є певні резерви трудових ресурсів, запаси багатьох видів мінеральної сировини, води, палива тощо.
Значний інтерес викликає групування міст ре¬спубліки за генетико-функціональною ознакою. В Україні, на нашу думку, можна виділити чотири типи міст:
1. Міста, що виникли на інтенсивних тран¬спортних шляхах та їх перетинах: річкових (Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Черкаси та ін.), морських (Одеса, Миколаїв, Севастополь, Маріу¬поль та ін.), сухопутних — особливо на межах різ¬них природних зон, між якими здійснювався і здій¬снюється інтенсивний торговельний обмін (Стрий, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Мукачеве, Луцьк, Рівне, Житомир, Конотоп, Ніжин та ін.); роль та значення цих міст постійно змінюються.
2. Міста, що виникли як центри промисловості, насамперед гірничодобувної (Юзівка, (зараз Донецьк), Макіївка, Кривий Ріг, Марганець, Нововолинськ, Новий Роздол, Калуш, Борислав, Стебник та ін.), причому як в дорадянський, так і в радянський час.
3. Міста-курортні центри (Ялта, Євпаторія, Фео¬досія, Трускавець та ін.).
4. Міста — центри оборонного значення (Сева¬стополь та ін.).Україна характеризується високою густотою міських поселень. На 10 тис. км2 у республіці при¬падає близько 23 міські поселення, в тому числі 7 міст і 16 селищ міського типу. У різних регіонах республіки густота міських населених пунктів суттєво змінюється: різниця в максимальній і мі¬німальній їх чисельності досягає 6-кратної величини (Донецька обл.-70, Миколаївська обл.-11). Най¬вища густота міських поселень в Донбасі (в До¬нецькій обл. вона становить, як уже зазначалося, 70, Луганській -53). Вищою ніж середня по Укра¬їні є густота міських населених пунктів у західних її областях (у Львівській -35, Закарпатській -29, Івано-Франківській -28). Причому переважаючими Тут є невеликі поселення. Якщо середня людність міського населеного пункту становить по республіці близько 25 тис. чол., то в названих вище областях - 12-13 тис. чол. Порівняно невеликі міські населені пункти сформувалися також на півночі України, де середня їх людність у Волинській, Рівненській, Житомирській, Чернігівській областях коливається в межах 15-20 тис. чол.