Розміщення продуктивних сил Південного економічного району
2. Економічна оцінка природно-ресурсного й виробничого потенціалів Південного економічного району
Район займає степову частину території, яка прилягає до Чорного і част¬ково до Азовського морів. Рельєф його - переважно хвиляста рівнина, яка поступово знижується з півночі на південь до узбережжя морів, а на Крим¬ському півострові, навпаки, підвищується на південь, до Кримських гір. Більшість території займає Причорноморська низовина, тільки невелика північно-західна частина району сягає півдня Подільської височини.
Причорноморська низовина поблизу Перекопського перешийка переходить у Північно-Кримську. Найскладніший і найрізноманітніший в геоморфологічному і ландшафтному відношенні Кримський півострів, де виділяється три частини: гірський Крим, рівнинний і своєрідно грядово-хвилястий Керченський півострів. Гори займають майже 5% території району. Вони розташовані на Кримському півострові трьома пасмами уз-довж узбережжя Чорного моря.
У межах Одеської області рівнина густо помережана ярами та бал¬ками. У нижній течії Дніпра, на лівому березі, простягліїся сипкі піски, які місцями утворили кучугури до 4 - 6м заввишки.
У цілому рельєф району не створює значних перешкод для механі¬зації польових сільськогосподарських робіт, будівництва промислових споруд, розширення міст і містечок, шляхового будівництва, а невеликий загальний нахил поверхні сприяє іригаційному будівництву.Клімат району в цілому помірно теплий. Причорноморська низо¬вина і степовий Крим характеризуються помірно континентальним кліматом з теплим літом (середньомісячна температура липня 21-23°С) і помірною зимою (середня температура січня - мінус 1-5°С). Гірський Крим має помірний, а Південний берег Криму - середньоземноморський клімат з м'якою зимою і теплим м'яким літом. Важливим кліматоутворювальним фактором Південного берега Криму є Кримські гори, які перешкоджають проникненню холодних повітряних мас з півночі. Рівнинна частина тери¬торії району відкрита на північ, звідси надходять маси холодного повітря. Внаслідок цього тут спостерігаються різкі коливання температури. Чорне море впливає лише на клімат прибережної смуги, де бризи врівноважують коливання температури й підвищують вологість повітря.
Безморозний період триває від 160 - 170 днів до 250 днів на рік на Південному березі Криму, вегетаційний період- 215 - 297 днів.
Опадів на рівнинах випадає від 300 - 350 мм (у степовому Криму) до 450мм (на півночі району). Лише в гірському Криму випадає значна кіль-кість опадів. Наприклад, на західному схилі гори Ай-Петрі їх випадає більш як 1000 мм за рік. Максимум опадів на рівнинах влітку. Часто бувають посухи, що супроводяться суховіями та пиловими бурями, які завдають значної шкоди сільському господарству.
Гідрографічна мережа району відносно негуста, але його перетина¬ють найбільші ріки України-Дніпро, Дністер, Дунай. Дніпро з притоками - важлива транспортна магістраль, а також джерело водопої Іачання та гідроенергії півдня України. В районі Каховки в 1952р. споруджено гідро-електростанцію, у зв'язку з чим створено велике Каховське водосховище 240 км завдовжки і 20 - 25 км завширшки, об'ємом близько 19 млрд м3 води.
На захід від Дніпра протікає Південний Буг протяжністю 220км, який впадає у Бузький лиман. Глибини останнього дають змогу заходити сюди великотоннажним морським суднам.
Інші судноплавні річки - Дністер і Дунай - при впаданні в Чорне море утворюють великі дельти. Зона Дунайських плавнів перспективна для розвитку високоінтенсивного багатогалузевого сільського господар¬ства.
Дельти річок закінчуються лиманами, які утворилися внаслідок по-ступового опускання суші й затоплення морськими водами балок та річкових долин. Гирла малих річок відокремлені від моря косами й пере-сппами і утворили солоні закриті лимани або солоні озера. Багато солоних озер і в степовому Криму (Сиваш, Сакське, Чокракське). У дельтах річок утворилися плавні - заболочені площі із заростями очерету та чагарників. У плавневій частині Дунайського гирла є кілька значних прісноводних озер (Китай, Катлабух, Кугурлай та ін.). Гірські річки Криму невеликі за про¬тяжністю і площею водозбору, але мають велике падіння. Після дощів у горах чи танення снігу вони розливаються, а влітку багато їх пересихає. Навіть р.Салгир, яка вважається найзначнішою у степовій частині Кри¬му, в цей період року нагадує звичайний потік.
Енергетичне значення кримських річок невелике, їх води викорис-товуються для зрошування земель та водопостачання міст і сіл. На ріках Альма, Бельбек, Бік-Карасу, Чорна, Салгир споруджено водосховища Альмінське, Бахчисарайське, Білогірське, Чорнорічинське, Сімферополь¬ське, з яких беруть воду для зрошення садів і полів.