Розміщення продуктивних сил Туреччини
Птахівництво в останнє десятиліття в зв'язку з підвищенням ринкового попиту на біле (пташине) м'ясо і яйця одержало значний розвиток. За допомогою ізраїльського капіталу створені птахівницькі комплекси по виробництву на промисловій основі 100 млн. бройлерів і близько 1 млрд. яєць у рік. Підвищилася і роль домашнього птахівництва, особливо в районах Чорного, Мармурового й Егейського морів (кури й індики).
В)Рибне господарство
Великі потенційні можливості для прогресу рибальства, оскільки країна з трьох сторін оточується морями. Цьому сприяє і наявність внутрених водойм: озер і водоймищ. Однак через відсталість техніки лову, ця галузь ще не досягла бажаного результату. Приблизно 90% улову дають Чорне і Мармурового моря. Основні породи риб: хамса, ставрида, сардина, кефаль, скумбрія, тунець. Основні породи прісноводної ихтеофауни: сазан, форель, кефаль і т.д.
У цілому на душу населення в рік приходиться 11 кг риби.
Г) Лісове господарствоЛіси і чагарники займають 25,9 % усієї території країни, і по площі лісів Туреччина знаходиться в Європі на 4-ом місці (після Росії, Швеції, Фінляндії). У результаті прийнятого в 1937 р. "Закону про націоналізацію лісів" практично всі ліси 199,9 %) знаходяться нині в руках держави. Забезпеченість різних територій лісами вкрай-нерівномірна. Майже половина площі лісів приходиться на смугу шириною в 150 км уздовж Чорноморського узбережжя (райони рясних опадів); інша частина лісу приходиться, на гори Тавра й узбережжя Егейського моря.
Відносно висока питома вага площі,зайнятої в Туреччині лісами, аж ніяк не показник розвитого лісового господарства і сприятливих можливостей для його прогресу. По-перше , частина лісових масивів - це чагарники і низкоростние ліси придатні для зоготовки дров, а не для ділової деревини.
По-друге ліси не відрізняються високою якістю порід.В основному це сосни і їли (78%), листяні(14%) і змішані ліси (8%). Якісний у всіх відносинах ліс займає 30,6% усієї площі лісів.
На заході країни виростає валовий дуб, жолуді якого містять дубильну речовину (Танин), уживане в шкіряній і фарбувальній справі. Лісу поставляють і інші продукти: деревину, деревну смолу, солодковий корінь, росний лодан і ін.
3.2. Промисловість і інфракструктура
У Туреччині розвивається текстильна промисловість, харчосмакова, металургійна, хімічна промисловість, а також видобувна, нафтопереробна і машинобудівна промисловості.
Видобувна промисловість забезпечує 7,2 % вартості промислової продукції і будівництва. У галузі близько 72 % виробництва забезпечується державними підприємствами (без обліку нафтових).
Паливне сировин-кам'яне вугілля; магніт і нафта - йде на внутрішні нестатки. Видобуток кам'яного вугілля ведеться на Чорноморському узбережжі. Буре вугілля добувається в шахтах в Афишине - Ельбистане, у Сейтомире, Тунчбилеке (чи Кьютахья). На 80 % видобуток здійснюють державні підприємства.
Видобуток нафти в порівнянні з розмірами її внутрішнього споживання недостатній. Державні підприємства в сполученні з іноземним капіталом здійснюють розшукові роботи, а також іноземні компанії, приватні і змішані компанії. Найбільш важливий район знаходиться в Его-Восточной Анатолії. Т.к. поклади знаходяться у віддалених районах , то витрати на видобуток і траспорт зростають.
З 1985 р. почався спробний видобуток природного газу.
Залізна руда добувається в селі Сивас і Малатья. Туреччина займає видне місце по видобутку і запасам хромової руди (йде на експорт).
На території також знаходяться поклади і добувається мідна руда, марганцовая руда, ртуть, сірка, вальфрамовая руда, уранова руда, борити, фосфорити, золото і срібло (невелика кількість).