Лісові ресурси України: сучасний стан, проблеми і перспективи

На чому ґрунтується такий висновок. Як свідчить практика, і не лише лісівнича, оцінити процес чи об’єкт можна з допомогою порівняння його характеристик з характеристиками певного еталону.

У теорії лісівництва таким еталоном є нормальне насадження — найбільш досконале й ідеально повне, в якому нема жодного зайвого дерева, але нема й жодного, якого бракує. У нормальному лісі запас деревини зростає зі збільшенням віку лісу, що цілком логічно, адже з віком зростає висота дерева та його об’єм.Розуміючи, що більшість читачів далека від лісівничої термінології, та вибачившись перед шановними лісівниками за певне спрощення, будемо надалі по тексту замість терміна «нормальне насадження» використовувати термін «нормальний ліс».

Отже, нормальний ліс — це здоровий, могутній, самодостатній, здатний самотужки боротись і перемагати хвороби та зовнішні впливи. Нормальні лісостани становлять лісову систему, стійку до кліматичних впливів, найбільш продуктивну для експлуатації та найбільш ефективну з погляду її захисних функцій.

Дослідження показало, що ділянки таких недоторканих лісів усе ще трапляються в Україні, зокрема в гірських, важкодоступних районах Карпат. У цілому ж по країні ситуація зі станом лісів досить складна.

У результаті досліджень, проведених МАКР, було проаналізовано відхилення ходу росту реальних лісостанів від лісостанів нормальних для сосни, карпатських ялинників, бука і дуба, вивчено стан лісів Славського держлісгоспу, становище в дубових і букових лісах Закарпаття та Поділля. Здійснений аналіз показав: у молодняках і середньовікових лісах України здебільшого запаси деревини близькі до запасів у нормальних лісах або перевищують їх, а ось у пристигаючих і стиглих лісостанах повсюдно наявне істотне зменшення запасів фактичних насаджень проти нормальних. У пристигаючих лісостанах відхилення становить 20—40%, у стиглих — 30—50% (порівняння здійснене з використанням офіційних даних Держкомлісгоспу України та нормативно-довідкових матеріалів).

Так, для соснових насаджень порівняння запасів деревини реальних деревостанів різного віку з запасами деревини, що мали б бути, якби ліси були нормальними, характеризується кривими, наведеними на рис. 1 (де по осі ординат відкладено запас деревини у м3/га, по осі абсцис — вік лісостану). На рис.2 показано запас деревини для карпатських ялинників, на рис.3 — для дубових насаджень.

Штрих-пунктирні криві (крива потенційного росту) показують напрями господарювання, за якими мають розвиватись у майбутньому молоді ліси України так, щоб запас деревини на один гектар із віком лісу змінювався по штрих-пунктирній кривій, що «паралельна» до кривої нормального лісу.

Слід мати на увазі, що у 90-річному віці об’єм стовбура має величину приблизно 1 м3. Знайшовши для конкретного віку дерев різницю ординат запасів нормального і реального лісостанів, можна сказати, скільки дерев не вистачає до норми на одному гектарі. А помноживши на площу пристигаючих, стиглих і перестійних — можна оцінити, скільки дерев не вистачає на всій площі лісу. В цілому по країні це десятки мільйонів стовбурів і приблизно стільки ж кубометрів деревини.

Порівняння показників реальних та нормальних лісів показало, що на даний час типовий стан українських лісів характеризується таким:

— густина насаджень і об’єм деревини в молодих лісах перевищують відповідні характеристики нормального лісу;

— для насаджень середнього віку характеристики реальних лісостанів близькі до характеристик нормальних лісів;

— починаючи з пристигаючих насаджень, спостерігається різке зниження запасів у реальних лісостанах, порівняно з нормальними лісами;

— стиглі лісостани надмірно зріджені внаслідок різного роду рубок, пов’язаних із «доглядом» за лісом. Такі ліси, як правило, наближаються до розряду деградованих.

Отже, в молодих лісах, які потребують найбільшого догляду — освітлення та прочищення, рубки догляду здійснюються недостатньою мірою й не на належному рівні, чим закладаються проблеми на майбутнє. У середньому віці характеристики реальних лісів наближаються до нормальних, а далі (коли деревина вже стає придатною для використання) відбувається надмірне зріджування пристигаючих та особливо стиглих лісів, яке виконується в порядку інтенсивних санітарних рубок. Додамо, що рубки головного користування (за які треба платити державі) здійснюються переважно суцільним методом.