Літургія Івана Золотоустого і Василя Великого. Проскомидія
Цим прикладом Господь засвідчив не лише Свою любов до учеників Своїх, але й навчив їх смиренню, тобто не вважати за приниження для себе служити будь-кому, хай навіть і нижчій за себе людині.
Після споживання старозавітної паски єврейської, Ісус Христос устано-вив на цій вечері Таїнство Святого Причастя. Тому й називається вона "тайною вечерею".
Ісус Христос, узявши хліб, благословив його, розламав на частини і, даючи ученикам, сказав: "Прийміть, споживайте; це є Тіло Моє" (що за вас від-дається на страждання і смерть, для прощення гріхів). Потім узяв чашу з виног-радним вином, благословив, подякував Богу Отцю за всі Його милості до роду людського і, подаючи ученикам, промовив: "Пийте з неї всі, це є Кров Моя Но-вого Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів".
Ці слова означають, що у вигляді хліба й вина Спаситель подав те саме Тіло Своє і ту саму Кров, які на другий день після цього Він віддав на страж-дання і смерть за наші гріхи. Як хліб і вино стали Тілом і Кров'ю Господа, – це таємниця, незбагненна навіть для ангелів, тому і називається таїнством.
Просфори (проскури)
Для здійснення чину Проскомидії необхідно мати проскури (просфори), священні сосуди і інші необхідні предмети. Зупинимося насамперед на харак-теристиці прорскур. Проскурою називають хліб, випечений за особливим рецептом. Нак перших порах це був хлібний кружечок з зображенням хреста. На проскурі є напис NIKA. Хліб (прocкура) повинен бути квасним, чистим і пшеничним. Сам Господь Ісус Христос для звершення Таїнства св. причастя взяв квасний, а не прісний хліб. Проскура повинна бути круглою і складатися з двох частин за образом двох природ Ісуса Христа – Божественної і людської; на верхній частині є печатка із зображенням хреста і по кутах – початкові літери імені Христа Спасителя: ІС. ХР. та грецьке слово: НІ-КА; тобто Ісус Христос – Переможець. Вино для таїнства має бути виноградним, червоним, бо червоний колір нагадує колір крові. Вино змішується з водою на згадку того, що з проколотого ребра Спасителя на хресті витекли кров і вода. Для проскомидії використовується п'ять проскур на спомин про чудесне нагодування Христом п'ятьма хлібами п'яти тисяч чоловік, обставина, яка дала Ісусу Христу привід навчати людей про духовне насичення і про нетлінну духовну їжу, яку дає Таїнство св. причастя (Див.: Ін. 6, 22–58). Але власне для причастя використовується одна проскура (агнець), за словом апостола: "Один хліб, і нас багато – одне тіло; бо всі причащаємось від одного хліба" (Див.: 1 Кор. 10, 17), а тому за своїм розміром ця проскура має відповідати кількості причасників.
Проведення ПроскомидіїПриготувавшись, за церковним уставом, до звершення літургії, свяще-ник і диякон читають перед зачиненими Царськими вратами так звані "вхідні" молитви й у вівтарі облачаються у священні ризи. Потім, підійшовши до жер-товника, священик благословляє початок проскомидії, бере першу (агнецеву) проскуру і копієм робить на ній тричі зображення хреста, промовляючи: "На спомин Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа". Це означає: проскомидія проводиться згідно із заповіддю Ісуса Христа. З цієї проскури священик копієм вирізає середину, у формі куба, промовляючи слова прор. Ісаї: "Як агнця на за-колення ведено Його. І як агнець непорочний перед тим, що стриже його, – мо-вчить, так і Він не відкриває уст своїх. У смиренні Його суд над ним відбувся; але про рід Його хто оповість? Бо візьметься від землі життя Його" (Іс. 53, 7–8). Ця кубічна частина проскури називається агнцем (Див.: Ін. 1, 29) і покладається на дискос. Потім священик хрестоподібно надрізує з нижнього боку агнця, промовляючи слова: "Приноситься в жертву Агнець Божий, що бере гріх світу ради життя світу і спасіння", і пробиває правий бік Агнця копієм, промовляючи слова євангеліста: "Один із воїнів списом проколов Йому ребра, і зараз витекла кров і вода. І той, що бачив, засвідчив, і свідчення його правдиве" (Ін. 19, 34). З цими ж словами у чашу (потир) вливається вино, змішане з водою. З другої проскури, "богородичної", священик виймає одну частку на честь Божої Матері і покладає її з правого боку від агнця, на дискос. З третьої проскури, що назива-ється "дев'ятичинною", виймається дев'ять часток на честь святих: Іоана Хрес-тителя, пророків, апостолів, святителів, мучеників, преподобних, безсрібників, богоотців Іоакима та Анни і того святителя, в чию пам'ять звершується літургія; ці частки кладуться ліворуч від Агнця на дискосі; з четвертої проскури вийма-ються частки за живих і кладуться нижче Агнця на дискосі; з п'ятої – за помер-лих, і кладуться нижче вийнятих за живих. Насамкінець виймаються частини з проскур, поданих віруючими; одночасно читаються "поминання" за здоров'я і спасіння живих і за спокій спочилих рабів Божих; частки з цих проскур кла-дуться разом з частками, вийнятими з четвертої і п'ятої проскур.
У кінці проскомидії священик благословляє кадило з фіміамом і, пока-дивши звіздицю, ставить її на дискос над Агнцем і частинками, щоб зберегти їх у належному порядку, покриває дискос і потир двома невеликими покрівцями і поверх них – ще одним, трохи більшим за розмірами, воздyхом, кадить перед дарами і молить Господа благословити запропоновані дари, пом'янути тих, хто приніс ці дари, і тих, за кого вони принесені, самого ж його зробити достойним для священнодійства Божественних таїн.