Християнська церква у Візантії в iv-vii ст.

________________________________

1. Деяния Вселенських соборов. Т.І.

2. Деяния Вселенських соборів. Т.І.

навіть не був поінформований. Це було однією з причин, за якими вселенський характер Константинопольського собору був визнаний на IV Вселенському соборі у Халкидоні. А у Римі і в цілому на Заході він був визнаний Вселенським тільки у VI ст., хоча папа Григорій (590 - 604) не підтверджував канонічні, а тільки догматичні постанови собору.

Від часів правління імператора Феодосія християнство остаточно

займає місце державної релігії, а за імператорським законом 385 р.

Почалося переслідування неортодоксальних віросповідань не тільки

церквою, але й державою. З того часу язичество і єресь стали рахуватися державними злочинами. З появою репресивних законів проти єресей християнська ідеологія піднялася до рівня закону. Але в ті часи неможливо ще говорити про великий вплив християнства на римське право. Християнство стало для держави важливим політичним фактором у внутрішній та зовнішній політиці. Воно було покликане сприяти консолідації усіх жителів імперії незалежно від місця проживання і національності.

У суперечці з аріанством ортодоксальне християнство утвердило тезу, що Христос не був нижчий за Отця, а рівний йому. Потім виникло питання: чи зберіг Христос при воплотінні свою божественну природу, чи набув людську. З конфлікту з цього питання виник глибокий розлад у V ст., що призвів до виникнення спочатку несторіанської, а потім монофіситської церкви.

Сирійський монах Несторій, який здобув релігійну освіту в Антіохії у 428 р. став костантинопільським патріархом.1 Після цього Несторій став проповідувати, що при воплотінні у Христа залишилася тільки людська природа і він умер на хресті, як людина. З цього твердження він виводив,

_________________________________________

1 . Соловьев В.С. Догматическое развитие церкви. - К.: Основи. - 1995.

що Діва Марія не повинна приймати поклоніння, як Богородиця, а тільки,

як Христородиця. З цим твердженням не погодилась значна кількість

віруючих і представників кліру. Олександрійський патріарх Кирило піддав

Несторія анафемі, а Несторій, у свою чергу, піддав анафемі Кирила.1

Кирило одержав підтримку на помісному римському соборі від папи

Целестина.

Феодосій II скликав у 431 р. в Ефесі III Вселенський собор, в якому

брали участь 153 єпископи. Крім несторіанства розглядалася справа британського монаха Пелагія. Він відкидав первородний гріх людства і вчив, що кожна людина сама може досягти спасіння, а тому в церковній організації немає потреби. Вчення Пелагія, як і вчення Несторія було засуджене. Несторій був позбавлений сану і відлучений від церкви. Імператор Феодосій II видав декрет про вигнання Несторія з території імперії та конфіскацію його майна. Він разом із своїми прибічниками з допомогою персидських царів, заснував розкольницьку церкву і навіть свій патріархат Ктесифоні у Селевкії. З місіонерськими намірами вони проникали в Китай та Індію. За легендою, саме від несторіанського монаха дізнався про християнство засновник мусульманської релігії Магомет. Несторіанська церква і по сьогоднішній день існує у Сирії, Курдистані та на Кіпрі.