Аутогенне тренування (метод Шульца), методика «вибір кольору» (М. Люшер)

АУТОГЕННЕ ТРЕНУВАННЯ (МЕТОД ШУЛЬЦА)

Запропонована Шульцем методика аутогенного тренування, на відміну від її численних модифікацій, вважається класичною. Вона складається з двох технік: АТ-1 та АТ-2.

Техніка АТ-1: Необхідно засвоїти шість вправ, на відпрацювання кожної відводиться 10—15 днів. Перед навчанням клієнтів ознайом¬люють з методом. Під час бесіди наголошується, що повторювати подумки формули самонавіювання слід спокійно, без зайвої концентрації уваги та емоційного напруження. Фактично людина виробляє в себе усталену звичку реагування на ключове слово. Тому результатом за¬своєння техніки є не вміння викликати у себе певні відчуття, а «вми¬кання» бажаних відчуттів за допомогою словесного ключа. Корисно від самого початку ознайомити людину з планом тренувань.

Сеанси самонавіювання проводять 3—4 рази на день. Перші три місяці тривалість кожного сеансу не перевищує 1—3 хвилин, потім час трохи збільшується (АТ-2), але не перевищує півгодини. Бажано раз на тиждень проводити групові заняття для корекції процесу за¬своєння методу.

Сеанси проводять, лежачи або сидячи в позі «кучера» (голова схи¬ляється вперед, кисті та передпліччя на колінах, ноги зручно розставлені).

Вправа 1. Викликання почуття важкості. Подумки повторюють: «Я цілком спокійний» (1 раз); «Моя права (ліва) рука важка» (6 разів); «Я спокійний» (1 раз). Після кількох днів тренування відчуття важ¬кості в руці стає чітким. Потім так само відчуття важкості викликають в обох руках, в обох ногах, в усьому тілі. Кожне тренування має почи¬натися й закінчуватися формулою «Я спокійний».

Вправа 2. Викликання відчуття тепла. «Я спокійний» (1 раз); «Тіло важке» (1 раз), «Моя права (ліва) рука тепла» (6 разів). Надалі навію¬ють тепло на іншу руку, ноги, все тіло. Переходять до формули: «Обидві руки теплі... обидві ноги теплі... все тіло тепле». Згодом вправу 1 і 2 об'єднають однією формулою: «Руки та ноги важкі й теплі». Вправа вважається засвоєною тоді, коли відчуття тепла й важкості виникає в тілі автоматично у відповідь на слова.

Вправа 3. Регуляція ритму серцевої діяльності. Вправа починаєть¬ся з формули «Я спокійний». Потім послідовно викликають відчуття важкості й тепла в тілі. Клієнт кладе праву руку на ділянку, де серце, й подумки повторює 5—6 разів: «Моє серце б'ється спокійно, потуж¬но та ритмічно». Вправа вважається засвоєною, якщо вдається впли¬вати на силу й ритм серцевої діяльності.

Вправа 4. Регуляція дихання. Формула включає всі попередні на¬віювання: «Я спокійний... Мої руки важкі й теплі... Моє серце б'ється сильно, спокійно й ритмічно... Я дихаю спокійно, глибоко й рівномір¬но». Останню фразу повторюють 5—6 разів. Згодом формула скоро¬чується: «Я дихаю спокійно».

Вправа 5. Вплив на органи черевної порожнини. Послідовно активі¬зуються такі самі відчуття, як у вправах 1—4, а потім подумки 5—6 разів повторюють: «Сонячне сплетіння тепле... воно випромінює тепло».

Вправа 6. Відчуття прохолоди на чолі. Аналогічна до вправ 1—5 і формула: «Моє чоло прохолодне».

Під час засвоєння вправ формули можуть скорочуватися: «Спокій¬ний... Важкість... Тепло... Серце і дихання спокійні... Сонячне сплеті¬ння тепле... Чоло прохолодне».

МЕТОДИКА «ВИБІР КОЛЬОРУ» (М. ЛЮШЕР)

Методика подана за: Марищук В.Л., Блудов Ю.М., Плахтиенко В.А., Серова Л. Р. Методики психодиагностики в спорте. — М. — 1984.

Добре відомо, що вплив кольору може викликати в людини як фізіо¬логічний, так і психологічний ефект. Це обставина давно уже врахо¬вується в мистецтві, естетиці, гігієні виробництва. Оскільки емоційне ставлення до кольору може чи характеризуватися перевагою йоги (вибором), чи байдужністю, чи відмовою від нього (негативною оцін¬кою), та воно враховується й у психодіагностиці.