Судова психологія
Крім того, кожний суддя погодиться із зауваженням відомого дослідника в галузі юридичної психології ще 20-х років О. Є. Брусиловського: “Будь який кодекс на кожному кроці ставить психологічні проблеми”. Чи не найбільшою мірою психологічний елемент торкається, вірніше, пронизує цивільне право, наприклад, цивільно-правові угоди, де волевиявлення – цей найважливіший момент будь-якої угоди, – повинно відповідати істинній, автентичній волі конкретної особи.
Ціла низка юридично-оцінюваних понять (“під впливом хибної думки”; “під впливом брехні, насильства, погрози”; “груба необережність”, “міра провини”, “інтереси дітей”, “не міг розуміти значення своїх дій” тощо) в тій чи іншій формі містять в собі психологічний елемент, розуміння і врахування якого повинно в повній мірі забезпечуватися судом.Зрозуміло, що кожний зміст понять, як і статей того чи іншого кодексу, не може не тлумачитися і трактуватися поза конкретно-історичними обставинами і детермінантами епохи, суспільства і ступеню розвинутості соціально-правової свідомості його конкретних представників, зокрема, юристів і, перш за все, суддів. Адже суддя є носієм судової влади. Він є незалежним і недоторканим представником суспільства, що підкоряється лише закону. Практичні аспекти взаємодії психологічних чинників різного рівня і якості, їхній зв”язок з конституційними принципами правосуддя, та вплив на соціальний статус судді – проблемні питання, що порушуються, обговорюються і проробляються під час вступного заняття з теми.
Специфіка професійної правосвідомості:
її рівні, види та характерні риси.
Для розуміння сутності, аналізу змісту професійної правосвідомості велике значення має дослідження його структури. Склад, природа компонентів професійної правосвідомості багато в чому визначають його властивості та особливості як цілісної системи, а також її функціонування і розвиток. Закономірно тому велика увага, що останнім часом приділяється у філософській, соціологічній, психологічній, педагогічній літературі питанням структури суспільної свідомості. Зрозуміло, питанням структури правової свідомості особливу увагу приділяють юристи, зусиллями яких уявлення про це питання останнім часом істотно розширилися і поглибилися. Однак у юридичній літературі немає поки не тільки єдиного погляду на проблему, але й відсутні спеціальні роботи, присвячені аналізу структури правової свідомості.
Під структурою прийнято розуміти не просту сукупність елементів та їхніх взаємозв'язків, а внутрішню організацію цілісної системи, що представляє собою специфічний спосіб взаємозв'язку, взаємодії утворюючих її компонентів.
Слід підкреслити нерозривний зв'язок структури системи з її функціонуванням. Так, психологічний аспект характеризує структуру свідомості як функцію структури особистості та певної діяльності. Гносеологічний підхід передбачає аналіз професійної правосвідомості з погляду на рівень, глибину і повноту відбиття ним навколишньої дійсності. Звідси – важливість всебічного дослідження науково-теоретичного та практичного аспектів професійної правосвідомості.
Соціологічний аспект дозволяє виявити структуру професійної свідомості переважно через її роль і функції в громадському житті, коли явища професійної правосвідомості розглядаються як вихідний момент у процесі зворотного впливу свідомості на суспільне буття. У процесі соціально-психологічного підходу вивчається насамперед соціальна залежність і роль професійної правосвідомості в залежності від того, якій конкретно юридичній групі вона належить, як впливає на суспільство, власне професійну групу тощо.
Становлячи один з компонентів суспільної свідомості, професійно-юридична свідомість підпорядкована загальним закономірностям структури та функціонування суспільної самосвідомості. Одна з них полягає в тому, що суспільна свідомість по-різному відбиває різні сторони суспільного буття. Прийнято виділяти такі форми суспільної свідомості – політичну, правову, етичну, естетичну, філософську і релігійну.
Основами для виділення форм суспільної свідомості служать: предмет відбиття свідомістю навколишньої дійсності, специфічний спосіб відбиття, виконання певної соціальної функції. Форми суспільної свідомості являють собою визначені аспекти відбиття суспільною свідомістю навколишньої дійсності, суспільного буття, з урахуванням потреб розвитку суспільства.
Оскільки групова свідомість носить цілісний характер, його взаємодія з правовими явищами виступає в правовій свідомості найбільш чітко, в сфокусованому виді. Професійна правова свідомість – це цілісна система всієї групової свідомості юристів, зорієнтована на потребу правового розвитку.