Механізм держави

У вітчизняній історії ще задовго до Ш.Мотеск`є були спроби створити конституційний проект незалежної України - “Пакти і Конституція Пилипа Орлика” 1710 року. Вона написана під впливом західноєвропейського парламентаризму, заклали основні принципи республіканської форми правління. Основним її положенням було проголошення України незалежної від Москви та Польщі, і звичайно, в тогочасних умовах ця конституція не мала бути втілена в життя.

Вперше конституційне закріплення теорія поділу влад одержала у Конституції США 1787 року у якій від імені всього американського народу біли розподілені повноваження органів держави - конгресу, президента і підзвітних йому міністрів, суддів. Крім цього теорія біла доповнена системою взаємних устремлінь і противаг. Наприклад, у конституціях деяких країн додатково виділяють виборчу владу.

В історії нашої держави більш як сімдесят років принцип поділу влади не міг бути втілений в державне будівництво, тому що цей принцип несумісний з ідейними доктринами пролетаріату, з керівною і спрямовуючою силою суспільства і держави. Тому тільки після проголошення незалежності перед Україною постала проблема втілення цього принципу в державний лад. Цей принцип дає змогу створити систему струмування і противаг. Прикладом цієї системи є прийняття закону Верховною Радою України з одного боку і підписання його президентом з іншого, який має право накладання “вето”.

Принцип професіоналізму.

За допомогою цього принципу створюються сприятливі умови для підбору і розстановки в державному апараті найкваліфікованіших кадрів. Залучення високопрофесійних осіб, висока організація праці забезпечить ефективну діяльність механізму держави.

Принцип ненасильства.

Цим принципом передбачено, що у роботі держаних органів основна роль належить організаційним та виховним методам. Метод примусу - другорядне, допоміжне значення. Принцип позапартійності державної служби, відокремлення церкви від держави означає, що в державних органах не можуть утворюватись структури політичних партій, релігійні організації. Відокремленість церкви від держави є однією з ознак сучасної правової держави. Світський характер України полягає у відсутності над державою церковної ієрархії. Цей принцип проявляється в громадському правосудді, в державній реєстрації актів громадянського стану.

Юридична наука передбачає і ряд інших принципів, таких як принцип лейтимності, науковості, обліку і контролю, суверенності.

Поняття органу держави.

Завдання і функції української держави реалізуються через діяльність відповідних державних органів, правовий статус яких закріплюється в Конституції України, інших нормативно-правових актах.

Державний орган є основним структурним елементом державного механізму, першоосновою державного апарату.

Орган держави - це окремий службовець чи структурно-організований державою або безпосередньо народом колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями, відповідним матеріально-технічним забезпеченням, створений на законних підставах для виконання конкретних завдань і функцій держави.

Він володіє рядом загальних ознак, які відрізняють його від наддержавних органів громадсько-політичних організацій. Зокрема, тільки державний орган виступає в межах своєї компетенції як офіційний виразник інтересів усього суспільства. Всі державні органи обов`язково створюються і функціонують відповідно до норм права й на підставі їх наділяються владними повноваженнями, які дають змогу здійснювати політику заходами не тільки переконання, а й примусу. Крім того, за ознаками спеціалізації державні органи в механізмі держави структурно відокремлені. Вони реалізують свої повноваження, функціонально взаємодіючи між собою.

Існує ряд специфічних ознак державних органів:

Формується державою чи безпосередньо народом (наприклад парламент) у відповідності до закону і функціонує на його основі.