Політика, як мистецтво
Багатоаспектність політики дозволяє охарактеризувати предметну область політології як вивчення політичних інститутів, політичних відносин, політичного процесу, політичної свідомості та політичних дій.
Політика відчуває на собі вплив економіки, моралі, права, художньої культури тощо. Але ж й вона діє на ці та інші сфери.
Тривалий час політика сприймалась як всезагальна універсальна форма людської активності. Розуміння певної автономії політики дало змогу більш чітко співвіднести політику з іншими сферами життя.
Це співвідношення різні мислителі оцінювали доволі неоднозначно. Деякі бачили її як першорядну сферу людської діяльності (Моска); інші, навпаки, розчиняли її в різних видах діяльності, заперечували можливість її автономізації (Фрейд); декотрі розглядали її як залежну від економіки (Маркс), права (Гоббс), моралі (Арістотель) чи релігії (теологічна парадигма); інші - визначали її як відносно автономну рівноправну з іншими сферу суспільного життя.
Виходить, що політика - це мистецтво можливого. Можливостей у людини тим більше, чим вона багатша, тобто чим багатшою кількістю ресурсів вона може розпоряджатися.
Розділ І. Політико-правова ідеологія - одна з найбільш діючих форм суспільної свідомості.
Вміючи керувати світом предметів, людина зможе створювати складні механізми, будувати домівки, запускати ракети до космосу, бути хазяїном в світі речей. Можна розказати про закони політики на дуже добре відомих усім нам прикладах із життя, пояснити суть цих законів. А знаючи цю суть, можна зрозуміти, як керувати (маніпулювати) політичними об`єктами, тобто засобами масової інформації, політичними партіями, народами, суспільними организаціями та інш. (адже вони підкорюються політичним законам). На перший погляд може здатися, що маніпуляція - це справа глибоко аморальна. Але, по-перше, таке явище існує в політиці незалежно від нашої волі, а, по-друге, давайте погодимся, що політичні об`єкти є часточками світобудови. Але речі навколо нас також є частиною світобудови. А значить, так само як і предметами, маніпуляція політичними об`єктами можлива . Різниця тільки в законах, кторим підкорюютсья фізичні та політичні об`єкти.
Для політика незнання, заперечення об`єктивно існуючої реальності та небажання використовувати нові можливості для досягнення своих цілей є найбільшими перешкодами у політичній діяльності та розвитку.
1.Влада є авторитетом.
В загальному та широкому розумінні влада означає господарювання однієї особи над іншою або іншими особами, можливість не тілько діяти самому, але й диктувати, тобто наказувати. Без влади немає держави. Вона виражає право суспільного цілого на покорливість його частин. Влада - одне з найважливіших політичних понять, яке характеризує державу.
Здавна вважається, що влада повинна бути свещеною. Головна ідея Священого писання - всяка влада від Бога. В Біблії мы читаємо: «Життям та смертю володарює мова»; «Він вчив їх, неначе владу маючий»; «Мали владу сцілювати від хвороб»; «Закон має владу над людиною»; «Ніхто з влади веку не пізнав»; «Чи не маємо влади їсти та пити?»; «Дружина повинна мати знак влади».
Обгрунтування теорії божественого походження влади ми знаходимо у апостола Павла (Рим. 13:1-6). Апостоли визначали й межу влади: «Бога надобно слухати більше ніж людину» (Деян. 4:19)Як бачимо, влада починається з відносин поміж людей, с відносин керівників та підданих. Вона характеризується здатнісстю впливати на діяльність та поведінку людей завдяки механізмам (економічним, ідеологічним), а також за допомогою традицій, авторитету, насилля. Чим підтримується влада? Існує спеціальна група людей, що становить собою апарат управління.
Влада з`явилась одночасно з людським суспільством і буде в тій чи іншій формі супроводжувати його розвиток. Влада необхідна насамперед для відновлення людського роду, життєздатності родини. Сімейно-родова форма влади спостерігалась у кочових народів. З розвитком осідлости поступово стверджувалась племенна влада. Формування влади територіальної обумовлено необхідністю організації суспільного виробництва, котре неможливе без підкорення всіх учасників єдиній волі, а також потребою регулювання соціальних відносин між людьми. С появою класів та держави кровні, родові зв`язки були порушені, моральний авторитет старійшины роду змінився авторитетом публічної влади, котра відокремилась від суспільства і стала над ним.