Реалізація політики Угорщини щодо вступу в НАТО. Інтеграція Угорщини до ЄС

•вияснити основні проблеми та перспективи економічних відносин Угорської Республіки з Європейським Союзом;

•простежити еволюцію формування відносин у сфері політики між Угорщиною і Україною;

•показати динаміку угорсько-українських відносин в економічній сфері;

•вияснити особливості угорсько-українського співробітництва в галузі культури.

Джерельною базою для написання бакалаврської роботи стали документальні матеріали, опубліковані в газетах і журналах („Дзеркало тижня”, „Політика і час”, „Президентський вісник”, „Урядовий кур’єр” та інші.), збірниках документів і матеріалів присвячених зовнішній політиці України, а матеріали, що стосуються зовнішньої політики Угорщини, взяті з мережі Інтернет.

Аналіз статей документального збірника „Україна – Угорщина: збірник документів присвячений 10-річчю встановлення дипломатичних відносин” дає можливість дослідити головні напрямки угорсько-українського співробітництва, виявити ступень ефективності відповідних форм міждержавних відносин [1].

Основні аспекти Угорської Республіки з Північноатлантичним альянсом відображено у документальному збірнику „НАТО: довідник”. Документи, які тут містяться дають можливість простежити шлях інтеграції Угорщини до НАТО [27].

Основні аспекти дослідження висвітлені в ряді монографій і статей, які умовно можна поділити на три групи:

1.Дослідження, що стосуються відносин Угорщини з НАТО.

2.Література, що торкається питань стану та розвитку відносин Угорської Республіки з Європейським Союзом.

3.Наукові доробки, присвячені угорсько-українським відносинам.До першої належить, зокрема, праця В. Дем’янця [51], якій у своїй статті висвітлює основні аспекти співробітництва Угорщини з НАТО. В праці Т. Гарібяна [49] показано наслідки співпраці Угорщини з Північноатлантичним альянсом, крім цього тут висвітлені думки провідних аналітиків, які погоджуються з твердження, що Угорщина є „найслабшою ланкою” НАТО. Дослідження Ф. Лукянова присвячене процесам реформуванням угорської армії, яка на думку автора далека від НАТО всяких стандартів. [62]

До другої групи належить праця Є. Достанка, який розглядає процес розширення ЄС на Схід, а також вступ до Євросоюзу Угорщини [53]. Серед дослідників, які займаються вивченням Угорщини варто виділити М. Усієвич, яка у своїй праці розкрила позитивні та негативні моменти в реформуванні угорської економіки протягом 90-х рр. ХХ ст., а також показала вимоги, які повинна виконати Угорщина для вступу у ЄС [86]. Процес розширення Європейського Союзу показаний у працях Б. Забарка [54], І. Нікіфорова [71].

Значний обсяг літератури присвячений угорсько-українським відносинам. Співробітництво Угорщини і України досліджували такі автори М. Базелюк [35], Г. Беба [36]. О. Климпуша розглядає угорсько-українські відносини в контексті міжнародного співробітництва [59]. У працях В. Краснодемського та М. Сороки показано місце України в системі міжнародних відносин та угорсько-українське співробітництво у контексті Європейської інтеграції [61;81].

Методологічною основою роботи є методи аналізу і синтезу джерел, хронологічний метод, а також принципи історизму і об’єктивізму.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання даного дослідження під час підготовки лекційних курсів у вищих навчальних закладах і відповідних тем з історії України та всесвітньої історії в шкільних курсах.

У структурному плані робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури.

Розділ І. РЕАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИКИ УГОРЩИНИ ЩОДО