Методологічні аспекти аналізу наукового рівня пізнавальної політології
Другий контрольний приклад — стаття з мінімальним рівнем теоретико-методологічного обґрунтування політологічного дослідження елементів української політичної системи [7]. Спроба теоретичного обґрунтування елітогенезу зведена лише до одного приклада «трикутника влади» (Р. Міллс), не пов'язаного з ідентифікацією української правлячої еліти в загальній структурі політичної системи. Отже, мінімальний рівень методологічного обґрунтування цього дослідження оцінюється мінімальною оцінкою — одиниця.
При аналізі категорії функціональності політологічного дослідження також була виявлена тільки пізнавальна (гносеологічна) функція дослідження, не взаємозалежна з конкретною реконструкцією (раціоналізацією) існуючої української командно-адміністративної політичної системи.
Аналіз категорії політичної ідеології також зафіксував нульовий результат цього дослідження. Хоча у правлячій еліті наявні, крім представників колишньої партійно-державної номенклатури, представники політиків нової генерації, однак ці «нові» характеризуються «безідейністю через відсутність продуманої національної ідеї й державної ідеології» [7, с. 146]. Такої ж мінімальної оцінки (нуль) заслуговує рівень економічної основи існуючої політичної системи, що розглядає економічну підсистему в розрізі «адміністративно-економічних кланів». Аналіз вектора трансформації цього дослідження показує демократичний вектор трансформації української політичної системи.
Розгляд системного підходу в обґрунтуванні елітогенезу в політичній системі показав нульовий результат у цьому дослідженні (відсутність системного підходу).
Критики вищезазначеної методики можуть висунути й антисистемні аргументи:
1. Не всі політологи володіють системним аналізом.
2. Інші політологи володіють і використають інші теоретико-методологічні парадигми (синергетичний, цивілізаційний глобалістський, екоцентричний та інші підходи).
3. Можливі не тільки теоретичні, а й емпіричні підходи до аналізу політичних систем без використання методологічних парадигм.
Так, ці аргументи переконливі. Але в пропонованій методиці, крім системного аналізу, є й інші одиниці контент-аналізу, сукупність яких дає загальне уявлення про рівень теоретико-методологічного обґрунтування й практичної значимості політологічних досліджень. Якби в Україні не було політичної кризи, то й не треба було б піднімати питання про шляхи раціоналізації (реконструкції) існуючої політичної системи. Якби не було кризи, то можна було б підтримувати тільки пізнавальні (гносеологічні) дослідження. І якби в науковому світі не були б розроблені критерії коректного політологічного дослідження ([1; 5; 6; 9; 10; 13]), то можна було б і не пред'являти настільки високих вимог до порівняльного аналізу політологічних досліджень.
Перший прикладДругий прикладТретій приклад
Рівень теоретико-методологічного обґрунтування513Категорія функціїпізнавальнапізнавальнапізнавальна
Категорія ідеологіїсоціалізмнульованульова
Рівень системного підходу502,5
Рівень матеріальних гарантій513
Вектор трансформаціїдемократіядемократіядемократія
Загальна модель. На підставі пілотажного дослідження спробуємо виявити загальну модель теоретико-методологічного рівня політичних досліджень української політичної системи. Через фрагментарність (відсутність вибіркової сукупності) нижчеподані моделі можна сприймати лише як фрагмент, як першу гіпотезу про теоретико-методологічний рівень досліджень.