Збройні Сили України як базовий компонент воєнної організації держави

Крім виконання основної функції, з’єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України, відповідно до закону, в межах, визначених указами Президента України, що затверджуються Верховною Радою України, можуть залучатися до: здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану; посилення охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу України та їх правового оформлення; ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру; надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві та міжнародних миротворчих операціях на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

Нині ЗС України структурно мають такий склад [4, с. 24]: Генеральний штаб ЗС України; види ЗС України: Сухопутні війська, Повітряні Сили (відповідно до Закону України „Про внесення зміни до статті 3 Закону України „Про Збройні Сили України” від 3 червня 2004 року, Військово-Повітряні Сили та Війська протиповітряної оборони перейменовано на Повітряні Сили), Військово-Морські Сили; з’єднання, військові частини, військово-навчальні заклади, установи та організації, що не входять до видів ЗС України (схема 1).Схема 1

Структура Збройних Сил України

За функціональним призначенням ЗС України поділено на три структури: Об’єднані сили швидкого реагування (ОСШР), Основні сили оборони, Стратегічні резерви (схема 2) [4, с. 24]. При цьому, ОСШР перебувають у стадії створення, яка (за планом) повинна завершитися 2006 року.

Схема № 2

Функціональні структури Збройних Сил України

Загальна штатна чисельність особового складу ЗСУ (на січень 2004 року) складала 355000 осіб, у тому числі 265500 військовослужбовців та 89500 осіб цивільного персоналу (таблиця 5) [4, с. 25].

Таблиця 5

Штатна чисельність особового складу ЗС України

Особовий складМО УкраїниГШ ЗС УкраїниСВПСВМСЧБП

Всього1760980166900946502594064720

Військовослужбовці1020760125600770001960041520

Цивільний персонал7402204135017650634023200

Нинішні ЗС України за своєю структурою та кількісними показниками значно відрізняються від Збройних Сил зразка 1992 року. Проте за якісними показниками вони ще далекі від ідеалу. Насамперед це стосується технічного переозброєння армії. Показово, що за всю історію розбудови ЗС України було закуплено лише 20 автомобілів і 17 одиниць ракетно-артилерійського озброєння, не отримано жодного танка, літака чи гелікоптера [6, с. 38]. На сьогодні стан озброєння та військової техніки (ОВТ) характеризується швидкими темпами морального і фізичного старіння (понад 60 % ОВТ експлуатуються понад 15 років) [4, с. 28].

Обраний Україною курс на євроатлантичну інтеграцію, її наміри брати активну участь у європейській політиці безпеки та оборони, інтенсивне використання нових технологій в управлінні військами (силами), оснащенні Збройних Сил ОВТ, існуючий стан в оборонній сфері викликали нагальну потребу у прискоренні реформування ЗС України.

Щоб виправити ситуацію, яка склалася, було проведено оборонний огляд. Це дало змогу визначити сфери, в яких потрібно інтенсифікувати проведення реформ. Розроблено Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2015 року, який містить основні напрямки та шляхи досягнення майбутнього обрису ЗС України.