Збройні Сили України як базовий компонент воєнної організації держави

Гармати і міномети (калібру понад 100 мм.)2080

Бойові літаки270

Бойові кораблі і катери30

Судна і катери забезпечення97

Згідно з Конституцією України (п. 17, ст. 106) та іншим чинними документами [5], Верховним Головнокомандувачем ЗС України є Президент України. Але не вказано, хто керує всією ВОД. У Воєнній доктрині України відзначено, що „в особливий період стратегічне керівництво Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами Президент України здійснює через ставку Верховного Головнокомандувача (у разі її створення), робочим органом якої є Генеральний штаб Збройних Сил України, а безпосереднє керівництво ЗСУ в мирний та воєнний час здійснює Головнокомандувач ЗС України”. Відповідно до цього закону, „головним військовим органом з питань планування оборони держави, управління застосуванням Збройних Сил України, координації та контролю за виконанням завдань у сфері оборони іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами... у межах, визначених законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України є Генеральний штаб Збройних Сил України”.

Аби з’ясувати питання підпорядкування військових формувань під час підготовки і ведення оборони як основного завдання ВОД, звернемося до Закону України „Про оборону”. В його ст. 12 чітко регламентовано:

Діяльність і управління іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, та правоохоронними органами, які, відповідно до своїх повноважень, беруть участь в обороні держави, здійснюються згідно із законодавством.

Інші військові формування, утворені відповідно до законів України, та відповідні правоохоронні органи:

узгоджують з Генеральним штабом ЗС України їх програми розвитку в частині, що стосується оборони держави, а також плани підготовки їх органів управління, з’єднань і частин, призначених для підпорядкування органам військового управління в особливий період та виконання завдань територіальної оборони;

здійснюють під керівництвом Генерального штабу ЗС України планування застосування органів управління, з’єднань і частин, призначених для підпорядкування органам військового управління ЗС України в особливий період та виконання завдань територіальної оборони, надають Генеральному штабу ЗС України необхідну для цієї роботи інформацію;

здійснюють разом із ЗС України підготовку та забезпечують готовність до спільних дій з метою оборони, беруть участь у створенні єдиної системи управління та всебічного забезпечення на особливий період;

узгоджують з Генеральним штабом оперативно-стратегічні вимоги до озброєння та військової техніки, військово-технічного майна, його якісні та кількісні показники, спільно з Міністерством оборони України розробляють державну програму розвитку озброєння і військової техніки та формують державне оборонне замовлення;узгоджують з Міністерством оборони України програми підготовки військових кадрів, вживають заходів щодо оптимізації системи військової освіти;

в особливий період відповідним органам військового управління ЗС України підпорядковуються визначені в установленому порядку Генеральним штабом ЗС України органи управління, з’єднання, частини та установи інших військових формувань.

Отже, ми з’ясували, що в мирний час всі силові структури ВОД не мають єдиного керівництва, але у сфері підготовки до оборони країни свою діяльність узгоджують з Генеральним штабом ЗС України, під його керівництвом здійснюють планування оборони та беруть участь у створенні єдиної системи управління на особливий період. Що ж стосується особливого періоду, то органи управління, з’єднання, частини та установи інших військових формувань підпорядковуються відповідним органам військового управління ЗС України в порядку, визначеному Генеральним штабом. Це свідчить про основоположну роль ЗС України та їх Генерального штабу в процесі підготовки та ведення оборони держави.