Агресія і насильство – поняття не тотожні

Насильство як вид агресії, що відбувається тільки в суспільстві, є продуктом спотвореної, хворої свідомості людини, сумою негармонійно усвідомлених станів – хибно організованої психосоціальної енергії. Носієм психосоціальної енергії може бути тільки людина, бо тільки вона здатна до „дієвого контролю над неусвідомленими мотивами через усвідомлені цілі діяльності, в досягнення яких вона включається” [11, с. 37].

Висновки

1. Агресія – це вид деструкції на рівні біологічної матерії (енергії), яку характеризують доцільність та обмеженість, обумовлені процесом еволюційного розвитку біологічних організмів.

2. Насильство – це вид деструкції на рівні соціальної матерії (енергії), обумовлений психічною природою соціальної взаємодії, соціальна дія (явище), яке пов’язане і є наслідком тільки певних (спотворених) станів людської свідомості.

3. Насильство є видом агресії особливої якості порівняно з агресією в природі і трапляється тільки в людському суспільстві. Насильство – окремий випадок по відношенню до ширшого поняття „агресія”, бо має підставою тільки усвідомлені спотворені психічні стани людини. Поняття „агресія” ширше за поняття „насильство”, воно включає в себе поняття „насильство”.

Література:

1. Агрессия. Военный энциклопедический словарь. – Редкол.: А. П. Горкин, В. А. Золотарев и др. – М.: Большая Российская энциклопедия, „РИПОЛ КЛАССИК”, 2002. – 1664 с.

2. Агрессия. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост.: Ю. И Аверьянов. – М.: Моск. коммерч. ун-та. – 1993. – 431 с.

3. Берон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – СПб.: Питер, 1998. – 336 с.

4. Вазюлин В. А. Логика истории. Вопросы теории и методологии. – М.: Изд-во МГУ. 1988. – 328 с.

5. Гегель Г. Конституция Германии. Политические произведения / Под ред. Б. М. Кедрова. – М.: Изд-во Наука, 1978. – 437 с.

6. Гегель Г. Философия религии. В 2 т., Т. 2. Общ. ред. А. В. Гулыги. Пер. с нем. П. П. Гайденко. – М.: Мысль, 1977. – 573 с.

7. Ильин В. В. Политическая антропология / Под редакцией В. В. Ильина. – М.: Изд-во МГУ, 1995. – 254 с.

8. Краус В. Нігілізм сьогодні, або Терплячість світової історії / Перекл. з німецької М. Павлюка; – К.: Основи, 1994. – 124 с.

9. Кузнецов В. Понять науку в контексте культуры. Кун Т. Структура научных революций: Пер. с англ. / Кун Т.; Сост. В. Ю. Кузнецов. – М.: ООО „Издательство АСТ”, 2001. – 608 с.

10. Лоренц К. Агрессия (так называемое „зло”) / Пер. с нем. Г. Швейника. – СПб.: Амфора, 2001. – 349 с.11. Мышление: процесс, деятельность, общение. – Отв. ред. А. В. Брушлинский. – М.: Наука, 1982. – 287 с.

12. Насилие военное. Военный энциклопедический словарь. – Редкол.: А. П. Горкин, В. А. Золотарев и др. – М.: Большая Российская энциклопедия, „РИПОЛ КЛАССИК”, 2002. – 1664 с.

13. Ольшанский Д. В. Психология терроризма. СПб.: Питер, 2002. – 288 с.

14. Основи політичної науки: Курс лекцій за ред. Б. Кухти. Ч. 4.: Міжнародна політика / Б. Кухта, Г. Ткаченко, Л. Старицька та ін. – Львів: Кальварія, 1999. – 436 с.