Роль політичної еліти у процесах інституціоналізації громадянського суспільства

Цим якоюсь мірою можна пояснити, чому комуністична ідеологія знаходить прихильників серед українців, а ліберальна залучила до себе лише незначну їх частину, переважно людей досить забезпечених, а також інтелектуалів, для яких найвищою цінністю є свобода самовираження людини.

Розкол суспільства за базовими цінностями не можна перебороти за допомогою указів і політичних рішень. Процес відмови від колишніх цінностей і сприйняття нових для багатьох виявився болісним, що обумовило прагнення певних кіл захищати соціалістичні цінності (рівність, справедливість, упевненість у завтрашньому дні тощо). В такій ситуації поки що немає реальних передумов для створення інтегральної (об’єднавчої) ідеології. Вимагає критичної оцінки й спроба нав’язати суспільству якусь універсальну ідеологію. В українських умовах така ідеологія, у яких би демократичних формулюваннях вона не була виражена, неминуче перетвориться на державну ідеологію.

Інша справа – загальнонаціональна ідея та суспільний ідеал, які б окреслювали загальний напрям і мету розвитку суспільства, визначали цінності, близькі більшості народу. Те, що їх не сформульовано, створює чималі труднощі для політиків, які часто розгублюються в критичних ситуаціях не тільки внаслідок недостатньої компетентності чи за браком досвіду в державному управлінні, але й тому, що часто самі не знають, куди прямує Україна, який напрям розвитку їй слід запропонувати. Так, А. Колодій головною перешкодою на шляху становлення громадянського суспільства вважає „саме негромадянськість української еліти, що виявляється передусім у її нездатності ставити інтереси суспільства вище приватних інтересів та амбіцій” [16]. Не маючи орієнтира у вигляді загальнонаціонального ідеалу, що формує масові цінності, важко ідентифікувати національні інтереси країни, „більшість вітчизняних еліт переконана в тому, що пріоритет прав і свобод людини у внутрішній політиці держави є економічно невигідним і політично деструктивним” [17], що автоматично створює труднощі у визначенні внутрішньо- і зовнішньополітичних цілей і завдань з їх реалізації.Нинішня ідеологічна ситуація в Україні поки що не може стати базою справжньої модернізації країни. Причина – бездуховність здійснюваних реформ, різке зниження вольового й морального імпульсів. Ідеологія правлячої української еліти не орієнтується на моральність. Моральність може стати навіть на заваді в політичній кар’єрі.

Оскільки в Україні на разі не вирішено завдань ліберально-демократичної революції, не кон’юнктурним і ситуаційним, а свідомим і стратегічним „якорем”, або „брендом” нової влади, – на думку В. Карасьова, – має бути ідеологія європейських цінностей. Йдеться про цільові настановлення, пов’язані з формуванням в Україні сучасного європейського суспільства, економіки, політичної культури тощо [18].

Література:

1. Рывкина Р. В. Влияние новой правящей элиты на ход и результаты экономических реформ // Социологические исследования. Социс – 1995. – №11. – С. 35 - 43.

2. Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні. Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (30 травня 2001 р., Київ) / За заг. ред. В. І. Луговського, В. М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 424 с. - С. 52.

3. Політичні і економічні перетворення в Росії і Україні. - М.: „Три квадрата”, 2003. - 328 с. - С. 195 - 196.

4. Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні. Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (30 травня 2001 р., Київ) / За заг. ред. В. І. Луговського, В. М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 424 с. - С. 53.

5. Томенко М. Суспільство не боїться цієї держави, оскільки не вірить у неї. „Час”. - №37. - Вер. - жов. 28 - 4. - 2001. - С. 4.

6. Політичні і економічні перетворення в Росії і Україні. - М.: „Три квадрата”, 2003. - 328 с. - С. 197.

7. Траверсе О. Політичне лідерство, національна еліта і практика модернізації суспільства // Політичний менеджмент. - 2006. - №1. - С. 27 - 36.

8. Там само. С. 33.

9. Войтенко Т. О., Гончарук О. С., Привалов Ю. О. Громадянське суспільство в Україні: аналіз соціального конструювання. Наукова збірка / Відп. ред.: Ю. Саєнко – К.: Стилос, 2002. – С. 38 - 39.