Правосвідомість у соціально-політичному розвитку людини

Таблиця 2

Прогнозна оцінка рівня правосвідомості особистості громадян на найближчі п’ять років (до 2010 року), %

Градації прогнозної оцінкиВ УкраїніВ Донецькому регіоніВ м. Донецьку

Збільшення22,433,133,9

Зниження10,211,09,8

Залишиться на тому ж рівні67,455,955,1

Приблизно дві третини експертів вважають, що в Україні рівень правосвідомості залишиться без змін. Одна десята частина впевнена в тому, що правосвідомість підвищиться. За результатами прогнозних досліджень встановлено тенденцію підвищення оцінок експертів в напрямі „країна – регіон – місто”.

Отже, в основі соціальної політики в сучасному суспільстві мають бути правосвідомість і правова культура особистості, що забезпечує адекватну соціально-психологічну модель її поведінки шляхом синтезу моральної та правової свідомості.

Перспективи подальших наукових досліджень проблематики правосвідомості у соціально-політичному розвитку людини полягають у визначенні рівня правосвідомості та правової культури різних соціальних категорій громадян, що живуть в окремих адміністративно-економічних регіонах, встановленні пріоритетів у правовому полі соціуму на етапі демократичного соціально-політичного державотворення.

Висновки

1. У соціально-політичному розвитку людини на етапі формування правової демократичної держави найважливішу роль відіграє правосвідомість, яка репрезентує правову поведінку громадян в правовому полі соціуму. Саме правосвідомість і правова культура є системоутворюючими факторами соціально-політичного розвитку людини, які слід розглядати в цивілізаційному вимірі і в контексті аксіології загальнолюдських цінностей.

2. Правосвідомість є однією з найважливіших форм свідомості людини та суспільства поряд з політичною свідомістю, мораллю, мистецтвом, релігією, наукою, філософією. Це об’єктивно існуючий набір взаємопов’язаних ідей, емоцій, поглядів, що відображають критику чинного права, ставлення громадської групи та індивідів до права як цілісного соціального інституту, його системи і структури, окремих законів та інших елементів правової системи. Без розвинутої громадської правосвідомості неможливе право, а без права немає правової демократичної держави.

3. Оцінка вагомості факторів, що впливають на рівень правосвідомості особистості, різними категоріями учасників навчального процесу в гуманітарному ВНЗ свідчить, що, на думку слухачів профорієнтаційного відділення та студентів-юристів, найбільш значущими є рівень правової активності, мотивація до юридичної діяльності, духовна, професійна і правова культура. Науково-педагогічні працівники з п’ятірки найвагоміших факторів, що впливають на правосвідомість, вилучили мотивацію до юридичної діяльності та правову активність і додали рівень освіти та загальну культуру особистості.

4. Розрахунки свідчать, що реалізація заходів з підвищення соціального статусу і престижу громадян у сучасному суспільстві, рівня їх юридичної освіти може збільшити рівень правосвідомості приблизно на 18 %. Впровадження в повному обсязі заходів щодо формування загальної, духовної, правової та професійної культури може підвищити рівень правосвідомості більше, ніж на 20 %. Підвищення рівня юридичної діяльності та правової активності громадян в період соціалізації може забезпечити збільшення показника правосвідомості на третину.

5. Прогнозна оцінка рівня правосвідомості особистості на найближчі п’ять років (до 2010 року) свідчить, що в Україні рівень правосвідомості залишиться без змін. Одна десята частина експертів впевнена, що правосвідомість громадян підвищиться. За результатами прогнозних досліджень встановлена тенденція збільшення оцінок експертів в напрямі „країна – регіон – місто”.