Етноси і нації в системі інших спільнот. Класи, етноси і нацї
Показово, що саме так розумілась діалектика взаємовідносин етносів, націй і людства наприкінці XIX - початку XX століть. "Ми, - писав В.Солов'йов, - повинні розглядати людство у його цілісності як велике збірне створіння або соціальний організм, живими членами якого є різні нації. З цієї точки зору, очевидно, що жоден народ не може жити в собі, через себе і для себе, але життя кожного народу становить лише певну участь у спільному житті людства'.
Слід звернути особливу увагу нате, що у другій половині XX ст. ця ідея почала зазнавати певних змін. їх суть була викладена у знаменитому маніфесті Рассела-Ейнштейнау формі палкого заклику: "Пам'ятайте про те, що ви належите до роду людського і забудьте про все інше". Відрадно, що перша частина цього заклику' була почута, підтвердження чому - досить успішна хода нового критичного етнополітичного мислення по багатьох країнах і континентах. Цього, однак, не можна сказати про другу частину заклику.
Сучасне людство, на погляд автора, до цього ще не зовсім готове. З одного боку, воно все менше звертає уваги на класові, політичні, ідеологічні, релігійні та деякі інші відмінності, що є величезним досягненням. Але, з іншого боку, забути про етнічні й національні відмінності, етнічні й національні цінності та інтереси йому поки що явно не під силу. Адже надто реальними, вагомими і відчутними вони сьогодні є у суспільно-політичному житті, зокрема, постколо-ніальних та посттоталітарних держав. Та й не відомо ще чи виграло б від цього людство, а от програло б напевно. У цьому зв'язку заслуговують на увагу твердження А.Градовського: "Різноманітність національних особливостей є корінною умовою правильного розвитку загальнолюдської цивілізації... Наука не відкидає поняття загальнолюдської цивілізації, у тому розумінні, що найважливіші результати морального, розумового та економічного життя кожного народу стають надбанням всіх інших. Але філософія історії неспростовними даними доводить, що кожен з цих результатів міг бути досягнутий лише на грунті національної історії, що статуї Фідія і філософія Платона були грецьким творінням, що римське право є продуктом римської історії, конституція Англії є її національним надбанням..."Тому сьогодні мова повинна йти не про забуття етнічних і національних цінностей та інтересів, а про правильне розуміння їх сутності, місця і ролі, а головне, про співвідношення між собою та із вселюдськими цінностями й інтересами.
Національні та етнічні цінності
Автор розуміє, що дослідження і вивчення цих інтересів і цінностей, особливо їх порівняльний аналіз, є надзвичайно складною, але і конче потрібною справою. Адже саме тут народжуються, посилюються й вибухають, або, навпаки, згасають та/чи вирішуються абсолютна більшість сучасних конфліктів і війн.
Ці дослідження ускладнюються тим, що і в західній, і особливо у вітчизняній науковій літературі недостатньо розроблено відповідний термінологічний апарат, не завжди задовільними, а подекуди і відсутніми є окремі визначення, некоректно, а часом й спотворено трактуються місце і роль певних цінностей та інтересів, їх співвідношення і взаємовідносини тощо. Тому матеріал цього параграфу базується не стільки на положеннях західних і вітчизняних вчених, скільки на власних підходах і тлумаченнях автора.
Загальновідомо, яку велику цінність для багатьох людей світу становлять ті чи інші цінності, і зокрема, етнічні та/чи націоначьні. Але що таке етнічні й національні цінності? Що у них спільного і чим вони відрізняються одні від одних? Певну відповідь на ці запитання, сподіваємося, дають запропоновані нами визначення.
Національні цінності - це матеріальні й духовні цінності, які нація отримала у спадщину від своєї " етнічної сировини ", тобто цінності тих етнічних та/чи расових спільнот, які об'єднались у націю, а також всі цінності, які були вироблені й накопичені вс'іма її членами протягом спільного існування.
Це, перш за все, власна територія, держава чи державне утворення, спільні економічні, соціальні й політичні здобутки, національний генофонд, спільна національна мова і культура (її називають "високою"), спільний спосіб життя, спільні інтереси й цілі, спільна свідомість, психологія, характер, спільні звичаї й традиції, спільна історична пам'ять, спільні міфи й легенди, спільна воля і бажання жити разом, спільна назва тощо.
Етнічні цінності - це споконвічні матеріальні та духовні цінності, створені й накопичені етносом та /чи етнічною групою протягай всього свого існування, котрі передаються із покоління в покоління. Це, перш за все, власна етнічна територія (реальна чи уявна), власна держава (держави) та/чи державне (державні) утворення, власна економічна та екологічна ніша, власний генофонд, власний спосіб життя, власні мова, культура, звичаї і традиції, власна історична пам'ять, власні міфи й легенди, власна етнічна самосвідомість, психологія і характер, власна самоназва, власні аура й пасіонарність тощо.