Етноси і нації в системі інших спільнот. Класи, етноси і нацї

Соціологічні відмінності між "етнічною групою", "нацією" і "державою" важко встановити тому, що вони частково співпадають в історичній реальності".

Отже, держави слід відрізняти від націй і водночас класифікувати їх за кількістю та статусом самих націй.

Відрізнити державу від етнічної нації не важко, особливо для обізнаних з етнічною теорією націй, про яку вже йшлося. Дещо складніше класифікувати держави за кількістю їх націй. Проте Г.Нельссон досить успішно впорався з цією проблемою. Він, зокрема, поділив всі 164 держави (1981 р.) на п'ять груп:1)Держави з єдиною нацією-групою (single nation-group states). Це ті, де одна етнічна нація нараховує понад 95% населення. їх 45, зокрема - Бразілія, Данія, Італія, Норвегія, Польща, ФРН, Японія та інші.

2) Держави І однією основною нацією-групою (one nation-group states). Це ті, де одна етнічна нація нараховує від 60 до 95% населення. Таких держав 62, зокрема - Австрія, Великобританія, Ізраїль, Іспанія, Китай, США, Фінляндія, Швейцарія та інші.

3) Держави з однією основною нацією-групою та фрагментова-ними не основними націями - групами. Це ті, де найбільша етнічна нація становить від 40 до 60% населення і де існує від 7 до 20 неосновних етнічних націй. Таких держав 17, зокрема - Афганістан, Гана, Індо-і незія, Іран, СРСР (колишній), Судан, Філіппіни та інші.

4) Бінаціональні (двонаціональні) держави (bination-group states). Це ті, де 2 найбільші етнічні нації разом становлять від 65 до 96% населення. Таких держав 21, зокрема Бельгія, Конго, Мозамбік, Пер}7. Таі-ланд та інші.

5) Мультинаціональні (багатонаціональні) держави (multination-group states). Цс ті, де 3 найбільші етнічні нації разом становлять від 34 до 97% населення і де існує ще від 5 до 19 неосновних етнічних націй. Таких держав 19, зокрема - Ангола, Індія, Канада. Нігерія, Уганда та інші.

Дещо іншу класифікацію запропонував американський дослідник Уолкер Коннор. Всі держави він поділив на 4 великі групи:

1) Нації-держави, населення яких є гомогенним, тобто однорідним. Таких держав зовсім небагато (Ісландія, Японія, Норвегія, Польща та інші).

2) Іммігрантські держави, населення яких складається з| іммігрантів різного етнічного походження. Хрестоматійний приклад США. Такі держави є етнічно нейтральними і характеризуються високим рівнем аккультурації та асиміляції свого населення.

3) 'Метисні держави" - це майже виключно латиноамериканські країни, населення яких складається з осіб змішаного т. зв. європоамерін-діанського походження. І хоча такі держави становлять окремий особливий тип, вони більше схожі на багатонаціональні держави, ніж на держави-нації.

4) Багатонаціональні держави, які сьогодні становлять більшість. Цей тип держав У.Коннор поділяє на 3 підгрупи.

Критерієм цього разу виступає т.зв. етнонаціональний "хоумленд" (homeland), тобто певна територія та/чи регіон, населення яких претендує на них і дає їм свою назву. Прикладом тут можуть служити Шотландія (Scotland), Земля Басків (Basqueland, Euskadi), Земля Зулусів (Zululand) тощо. Показово, що до ""хоумлендів" У.Коннор відніс також і Литву, Латвію та Україну, які на той час входили до складу СРСР. Населення кожного з цих "хоумлендів" вірить у міф про своє спільне походження, вважає їх своєю "домівкою" (home). Всі новоприбулі вважаються мігрантами і в будь-який час щодо них можуть з'явитись гасла "забирайтесь додому" (go home). "Ті, хто живуть в таких хоумлендах демонструють більшу ворожнечу до інших груп і більший спротив акультурації та асиміляції".

Виходячи з цього критерію, американський вчений поділяє багатонаціональні держави на:

1) "однохоумлендні", багатонаціональні держави, населення яких склалось внаслідок імміграції. Мешканці цього "хоумленду" вважають всю країну своїм "хоумлендом";

2) "багатохоумлендні", багатонаціональні держави, які складаються з кількох "хоумлендів" (колишні ЧССР - з двох, СРСР - з 53, сучасна Нігерія - з майже 100 і т.д.);