Структурна композиція етнічної ідентичності

Як бачимо, у більшості випадків спостерігається досить таки помітний розрив між домінуючим та наступними індикаторами. Причому, як правило, лідируючі позиції утримують мова і національ¬ність батьків (хіба що за винятком релігії у поляків). І якщо в усвідом¬ленні етнічної належності першість мові віддають угорці (93%), румуни (88%), болгари (85%), молдавани (84%), росіяни (80%) і кримські татари (65%), то почуття спорідненості на перший план висувають німці (78%), євреї (73%) і білоруси (63%). Хоча зазначе¬ні позиції часто-густо підстраховують одна одну.

Однак в усвідомленні етнічної належності певну роль відіграють не лише елементи, що мають суто етнічний характер, але й ті, ІДО втілюють у собі риси деклараційності як, скажімо, запис у паспорті. Причому останньому більшою мірою надають значущості угорці (44%), білоруси (27%), росіяни (17%), євреї (17%) і німці (17%).Відслідковуючи проблему етнічної належності представників опитаних етнічних спільнот в цілому слід зауважити, що вік остан¬ніх, рівень їхньої освіти та місце проживання відповідним чином впливають на структурну композицію вищерозглянутих елементів. Характерним, зокрема, є те, що з віком у визначенні етнічної належ¬ності посилюється важливість мови, національності батьків, релігій¬ного чинника, а у міру зростання рівня освіти відбувається зворотній процес стосовно окремих елементів етнічної належності. Так, серед тих, хто має неповну середню освіту, мові віддають перевагу 78% опитаних, а з незакінченою вищою та вищою освітою - вже 62%. Це ж саме стосується і релігійного чинника. А, наприклад, такі еле¬менти, як територія проживання, національність батьків та запис у паспорті не мають суттєвих розбіжностей у виділених за рівнем осві¬ти групах.

Втім, не дивлячись на те, що мова є домінуючою з-поміж елемен¬тів етнічної належності для мешканців і міст, і сіл, більшу відданість їй усе ж таки виявляють селяни - 78% (порівняно городяни - 66%). Що ж до елементів: національність батьків, територія проживання, психологічні особливості, запис у паспорті, релігійний чинник, то на ранг їхньої значущості місце проживання практично не впливає, хоча й приводить до незначних відсоткових коливань.

Переводячи подальший розгляд етнічної ідентифікації у площину внутрішньогрупових зв'язків і групової солідаризації, слід звернути увагу на той факт, щодо цього процесу можуть залучатися досить різноманітні за своїм проявом елементи (індикатори) етнічної • спільності. З одного боку, вони здатні утворювати цілісну систему, І що характеризується певною усталеністю даних елементів, а з іншого, кожний окремий елемент сам по собі може претендувати на самостійну роль. Узяти хоча б то спільне історичне минуле або народні І традиції, віросповідання тощо. Власне кажучи запропонований етносам з метою оцінки набір елементів є вже достатньо означеним. Зацікавленість викликає ієрархія останніх, що визначається і підтримується етнічними спільнотами неоднаково. Тому для виявлення ціннісної основи, здатної забезпечувати стійкість самоідентифікації етносів з відповідними спільнотами, прослідкуємо зміни у пріоритетності елементів, які реально впливають на процес усвідомлення групової єдності. У емпіричному вимірі етнічні спільноти де¬монструють наступний розподіл елементів етнічної ідентифікації;

Росіяни - мова (91%), народні традиції, звичаї (47%), літерату¬ра, мистецтво, фольклор (39%), спільне історичне минуле (37%), віросповідання (25%), рідна земля (21 %), національна кухня (17%), риси характеру (10%), спільні зі своїм народом перспективи розвит¬ку (6%), національний одяг (1%).

Євреї - спільне історичне минуле (71%), народні традиції, зви¬чаї (39%), віросповідання (23%), національна кухня (21%), риси характеру (21%), мова (19%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (15%), література, мистецтво, фольклор (5%), рідна земля (5%).

Білоруси - спільне історичне минуле (41%), рідна земля (36%), мова (32%), народні традиції, звичаї (24%), національна кухня (11 %), риси характеру (9%), література, мистецтво, фольклор (7%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (7%), віросповідання (5%), національний одяг (3%).

Молдавани — мова (82%), національна кухня (38%), народні тра¬диції, звичаї (37%), рідна земля (29%), риси характеру (19%), літе¬ратура, мистецтво, фольклор (15%), спільне історичне минуле (13%), віросповідання (7%), спільні зі своїм народом перспективи розвит¬ку (3%).

Болгари - мова (81%), національна кухня (53%), народні тради¬ції, звичаї (36%), риси характеру (28%), рідна земля (14%), спільне історичне минуле (11%), віросповідання (9%), література, мистецт¬во, фольклор (9%), національний одяг (5%), спільні зі своїм наро¬дом перспективи розвитку (2%).

Поляки - віросповідання (75%), мова (64%), народні традиції, звичаї (54%), спільне історичне минуле (32%), література, мистецт¬во, фольклор (25%), рідна земля (22%), національна кухня (10%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (9%), риси характеру (6%).

Угорці - мова (96%), віросповідання (63%), народні традиції, звичаї (54%), література, мистецтво, фольклор (39%), рідна земля (31%), спільне історичне минуле (30%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (18%), національна кухня (13%), риси харак¬теру (2%), національний одяг (1%).