Політична влада і механізм її здійснення

До сказаного слід додати, що сучасні типи легітимності переважно грунтуються на раціональних основах, тобто у масовій свідомості домінують ті, які передбачають визнан¬ня влади в силу конституції й законів, а також її здатності ефективно виконувати свої функції, віру в те, що характер влади і соціальні наслідки її управлінського впливу ціл¬ком залежать від громадян.

З позиції парадигми суспільної угоди, яка представлена ліберальними і неоліберальними концепціями, влада роз¬глядається в плюралістичному аспекті як множинність влад¬них суб'єктів, котрі в правових рамках розподіляють владу через узгодження інтересів. Ця парадигма передбачає такі основні положення:

1) влада виникає внаслідок угоди між державою і су¬спільством для захисту прав і свобод громадян;

2) особистість розглядається як творець соціального по¬рядку, організатор політичної влади, яка скоріше прагне задовольнити свої інтереси, ніж демонструвати відданість спільноті;

3) втручання влади у суспільну сферу вважається доціль¬ним для захисту нації від зовнішніх ворогів, захисту прав і свобод громадян;

4) відстоювання «стихійного» порядку, створеного рин¬ковими саморегуляторами, і заперечення «штучно» створе¬ного порядку за абстрактними рецептами держави.

Влада в суспільстві розподіляється між багатьма цент¬рами, що в постійній конкуренції доводять своє право на управління суспільством. Суспільною угодою між владою і суспільством в сьогоднішніх умовах є конституція і кон¬ституційні закони.Отже, три парадигми інтерпретації атрибутів політичної влади показують, що вони органічно пов'язані між собою і домінування однієї з них завжди обумовлено типом полі¬тичного режиму, рівнем політичної культури, масштабом і темпами модернізаційних перетворень.

2. Функції політичної влади

Політична влада втілюється через механізм владних відносин. Польський політолог Єжи Вятр запропонував таку його структуру:

наявність у владних відносинах не менше двох партнерів;

волевиявлення володаря здійснюється у вигляді певного акту, який передбачає санкції за непідкорення його волі;

обов'язкове підкорення тому, хто здійснює владу;

соціальні норми, що закріплюють право одних ви¬давати акти, інших — їм підкорятися (правове забезпе¬чення).

Такий механізм владних відносин, чітко працюючи, забезпечує оперативність і дієвість взаємозв'язку суб'єк¬та і об'єкта, реалізацію функцій. Такими функціями є:

1. Інтегративна (полягає в об'єднанні соціально-полі¬тичних сил суспільства);

2. Регулятивна (спрямовує політичну волю мас на ре¬гулювання життєдіяльності суспільства, правотворчість);

3. Мотиваційна (формування мотивів політичної дія¬льності, передусім загальнозначущих);

4. Стабілізуюча (націленість на стійкий розвиток по¬літичної системи, громадянського суспільства).

Основними формами політичної влади є:

панування;