Політична влада і механізм її здійснення

ПЛАН

1.Сутність влади та механізм її здійснення

2.Функції політичної влади

1. Сутність влади та механізм її здійснення

Влада за її застосуванням у суспільних сферах, а також засобами впливу поділяється на: економічну (владу мене¬джерів, власників); духовну (владу релігійних ієрархів, містиків, магів); інформаційну (владу науковців, експертів, засобів масової інформації); політичну; адміністративну; військову.

Влада є однією з фундаментальних засад політичного розвитку суспільства. Вона має правовий, економіч¬ний, духовно-ідеологічний характер, існує скрізь, де наяв¬ні будь-які стійкі об'єднання людей, тісно пов'язана з політичною сферою, є засобом здійснення і способом утвердження певної політики. Політична влада виник¬ла раніше за владу державну і визначає реальну здатність соціальної групи чи індивіда виявляти свою волю. Вона є невід'ємною складовою загального визначення влади як форми соціальних відносин, якій властивий всеохоплюючий характер, здатність проникати в усі сфери людської діяльності.

Будь-яка система має системоутворюючий компонент. Для політичної системи ним є політична влада. Вона ін¬тегрує всі елементи системи, навколо неї точиться полі¬тична боротьба, вона — джерело соціального управління, яке, в свою чергу, є засобом здійснення влади. Отже, вла¬да є необхідним регулятором життєдіяльності суспільст¬ва, його розвитку та єдності.

Галузь політичної науки, яка досліджує владу, називається кратологією, а вчені, які аналізують її — кратологами. Політологи по-різному тлумачать поняття “влада”. Найприйнятнішим є визначення її як здатності, права і можливості розпоряджатися ким-небудь або чим-небудь, вирішальне впливати на долі, поведінку та діяль¬ність людей за допомогою авторитету, волі, примусу, си¬ли тощо.

Політична влада — здатність і можливість здійснювати визна¬чальний вплив на діяльність, поведінку людей та їх об'єднань за допомогою волі, авторитету, права, насильства; організаційно-управлінський та регулятивно-контрольний механізм здійснення політики.

Більшість вчених вважає, що джерелом влади є політичне панування, яке постає як панування інтересу, має багато форм, основною з яких влада. У політичній прак¬тиці інколи помилково тлумачать навпаки, що влада — джерело панування. Автори таких тлумачень не врахову¬ють, що для завоювання влади необхідно спершу стати реальною політичною панівною силою і завоювати владу, а далі — закріпити своє панування.

Поняття “політична влада” ширше від поняття “державна влада”:

По-перше, політична влада виникла раніше від державної, ще в додержавну добу.

По-друге, не кожна політична влада є владою державною (наприк¬лад, влада партій, рухів, громадських організацій), хоча будь-яка державна влада — завжди політична.

По-третє, державна влада специфічна: тільки вона володіє монопо¬лією на примус, правом видавати закони тощо. Проте, окрім примусу, вона послуговується іншими засобами впливу: переконанням, ідеологічними, економічними чинниками тощо.

Характеристика політичної влади потребує розгляду питання про її суб'єкт і об'єкт.

Суб'єкт політичної влади. Ним є джерело активної предметно-практичної політичної діяльності, спрямованої на об'єкт. Існує думка, що поняття “суб'єкт влади” і “носій влади” нетотожні. Суб'єкт влади — це соціальні групи, насамперед панівні класи, політичні еліти, окремі лідери; носії влади — державні та інші політичні органі¬зації, органи і установи, утворені для реалізації інтересів політичне домінуючих соціальних груп. Такий поділ є відносним. Побутує й інша класифікація владних суб'єк¬тів. Згідно з нею суб'єкти влади умовно поділяють на первинні й вторинні: