Доходний підхід до оцінки бізнесу

•методу дисконтованих грошових потоків. Метод орієнтований на оцінку підприємства, як діючого, яке і далі передбачає функціонувати. Він більш застосовний для оцінки молодих підприємств, що не встигли заробити достатньо доходів для капіталізації в додаткові активи, але які, проте; мають перспективний продукт і володіють явними конкурентними перевагами в порівнянні з існуючими і потенційними конкурентами.

Витратний підхід використовує:

•метод чистих активів. Метод застосовний для випадку, коли інвестор має намір закрити підприємство або істотно скоротити об'єм його випуску.

•метод ліквідаційної вартості.

При порівняльному підході використовуються:

•метод ринку капіталу. Метод орієнтований на оцінку підприємства, як діючого, яке і далі передбачає функціонувати.

•метод операцій. Метод застосовний для випадку, коли інвестор має намір закрити підприємство або істотно скоротити об'єм його випуску.

•метод галузевих коефіцієнтів. Метод орієнтований на оцінку підприємства, як діючого, яке і далі передбачає функціонувати.

Методи ринку капіталу, операцій і галузевих коефіцієнтів придатні за умови строгого вибору підприємства-аналога, яке повинна відноситися до того ж типу, що і оцінюване підприємство.

Можливість, і навіть у багатьох випадках необхідність (для отримання більш достовірного результату), застосувати до оцінки підприємства в конкретній інвестиційній ситуації різні методи оцінки бізнесу приводить до вельми простої ідеї «зважування» оцінок, що розраховуються по різних методах, і підсумовування таких «зважених» оцінок. При цьому вагові коефіцієнти значущості оцінок по різних, у принципі допустимим в даній ситуації, методам оцінки розуміються як коефіцієнти довіри до відповідного методу. Ці коефіцієнти суто експертні (визначаються оцінювачем самостійно).

Остаточна оцінка вартості підприємства (бізнесу) може бути визначена по формулі:

де Vi — оцінка вартості підприємства (бізнесу) i-м методом (всі застосовні методи оцінки довільно нумеруються);

i = 1..., n — безліч застосовних в даному випадку методів оцінки;

Zi — ваговий коефіцієнт методу номер i.Очевидно, що при цьому розумне виставляння коефіцієнтів Z є одним з головних свідчень достатньої кваліфікованої і неупередженості оцінювача бізнесу.

При оцінці українських підприємств особливе значення набуває дата проведення оцінки. Прив'язка оцінки до часу особливо важлива, коли, з одного боку, ринок перенасичений власністю, що знаходиться в передбанкротному стані, і з іншого боку випробовує недолік інвестиційних ресурсів.

Для української економіки характерний перевищення пропозиції всіх активів, у тому числі нерухомості, над платоспроможним попитом. Цей дисбаланс у бік пропозиції безпосередньо впливає на очікувану вартість пропонованого в продаж майна. Ціна майна в умовах збалансованого ринку не співпадає з ціною в умовах ринкової депресії. Але власників майна і інвесторів цікавить саме реальна ціна, яка буде пропонуватися на конкретному ринку, в конкретний момент і в конкретних умовах. Покупці прагнуть зменшити вірогідність втрати своїх грошей і вимагають надання певних гарантій. Тому при визначенні ціни підприємства необхідний облік всіх факторів ризику, у тому числі ризику інфляції і банкрутства.

На перший погляд, в умовах інфляційної економіки для оцінки підприємства в найбільше підходить метод поточної вартості підприємства (метод дисконтованих грошових потоків), оскільки відсоток інфляції ураховується в дисконтній ставці. Це було б правильно в тому випадку, якщо темпи інфляції були передбачувані, а економіка нормально функціонувала. Спрогнозувати ж потік чистого доходу від діяльності підприємства на декілька років вперед в умовах нестабільної економіки вельми складно.