Підготовча стадія розробки бізнес-плану
Стратегія контролювання витрат ґрунтується на зменшенні власних витрат на виробництво та реалізацію продукції в порівнянні з витратами конкурентів. За низьких витрат на виготовлення оди¬ниці продукції фірма може забезпечити необхідний для свого вижи¬вання рівень прибутків, навіть тоді, коли ціни на її продукцію нижчі за ціни продуктів-конкурентів. Ті самі низькі ціни перешкоджають і появі нових конкурентів.
Існує багато практичних способів побудови стратегії контролювання витрат, найпоширенішими серед яких є:
• збільшення обсягів виробництва продукції (послуг);
• зменшення накладних витрат;
• застосування нового устаткування;
• використання нових технологій тощо.
У кожному конкретному випадку фірма вибирає такий шлях, який забезпечує реалізацію ЇЇ переваг. Проте слід зауважити, що стратегія контролювання витрат ефективно спрацьовує лише за таких умов:
1) коли споживачі чутливі до зміни цін на продукцію фірми;
2) коли фірми-конкуренти продають такі самі товари;
3) коли фірма може реально регулювати обсяги продажу й масштаби виробництва продукції.
Вибір стратегії контролювання витрат не позбавлений небезпек. Найчастіше фірми помиляються, переоцінюючи власні можливості управління витратами.
Стратегія диференціації спрямована на те, щоб поставляти на ринок товари, котрі за своїми властивостями є привабливішими для споживачів, ніж продукція конкурентів. Різні фактори зумовлюють вибір стратегії диференціації, але ключовим чинником вибору є наявність товару з унікальними властивостями й завдяки цьому привабливого для покупця. Такими унікальними властивостями товарів, наприклад, можуть бути:
• висока якість продукції;
• розгалужена мережа філій для після продажного обслуговування;
• високий рівень обслуговування клієнтів;
• принципова новизна продукції;
• імідж фірми тощо.
Диференціація — це надійна стратегія, яка широко застосо¬вується на практиці. Але варто усвідомлювати також і ймовірні ри¬зики вибору стратегії диференціації:
1) можливість недооцінки споживачем унікальної властивості
продукції;
2) завеликі витрати на надання продукту тієї чи іншої унікальної властивості, а відтак збільшення його продажної ціни до рівня неконкурентоспроможності.