Основні дидактичні системи

Програмована концепцiя навчання

Ця концепцiя почала розвиватися в 40-50-х раках у США, а пiзнiше в Європi. Iдею концепцiї опрацьовува¬ли американськi вченi Б. Cкіннер i Н. Краудер, у Радянсько¬му Союзi - В. П Беспалько, С. А. Буссадi, П. Я. Гальперiн, Н Ф. Талuзiна.

У 60-х раках директор Iнституту кiбернетики НАН Ук¬раїни академiк В, М. Глушков, психолог академiк Г.С.Кос¬тюк, професори Г. О. Балл i О, М Довгялло розпочали пiонерськi дослiдження у цьому напрямi в Україні, завдяки чому стали можливими застосування електронно-обчислю¬вальних машин у системi освiти, iнформатизацiя освiти, ви¬користання персональних комп'ютерiв у навчальному про¬ueci середньої i вищої школи. Сьогоднi в Україні тривають такі дослiдження пiд керiвництвом aкaдeмікa М.І.ї Жалда¬ка i члена-кореспондента АПН України А. Ф. Верланя.Програмоване навчання надало поштовх розвитковi тех¬нологiй навчання, розробцi тeopiї та практики технічно складних навчальних систем. «Програмоване навчання - ме¬тод навчання людини з використанням програми уп¬равлiння (й часто називають i програмою навчання) проце¬сом засвоєння знань, умінь i навичок, складеної так, що на кожному ступенi навчального процесу чiтко обумовлюються тi знання, умiння i навички, якi мають бути засвоєнi, i контролюється процес засвоєння» .

Головна iдея цiеї концепції - управлiння учiнням, на¬вчально-пiзнавальними дiями учнiв за допомогою навчаль¬ної програми.

Основним поняттям цiеї концепції є навчальна програма, пiд якаю розумiють алгоритм пiзнавальних дiй, що мicтить послiдовнi мiкроетапи опанування одиницi знань або дiй. Алгоритм складається з трьох частин:

доза інформації про предмет, який вивчається;

завдання операцiї щодо роботи з iнформацiєю та її засвоєння;

контрольнi завдання i вказiвки про повторения вправи або перехiд до наступного етапу.

В тeopiї та на практицi програмованого навчання сфор¬мувалися два вiдносно самостiйнi пiдходи - лiнiйний та розгалужений. Автором першого пiдходу є Б. Скiннер(1904-1990). Матерiал, шо вивчається, розподiляється на невеликi «порцїi», якi доступнi для засвоєння i закiнчують¬ся кiлькома контрольними запитаннями. Ч. Купiсевuч сфор¬мулював основні засади створення та використання лiнiйно¬го програмування в навчальному процесi: розподiл навчаль¬ного матерiалу на дрi6нi «порцїi»; активiзацiя дiяльностi учнiв шляхом вказiвок що i як робити; негайна оцінка вiдповiдi або дiї (принцип зворотного зв'язку); iндивiду¬алiзацiя темпу i змiсту навчанняї.

Достоїнством лiнiйного програмування е те, що суб'єкти учiння обов'язково опановують навчальний матерiал, завдя¬ки невеликим його «порцiям», безпосередньому контролю i перевiрцi, можливостi вiдтворення навчальних дiй. Однак цей пiдхiд має певнi недолiки. Наприклад, він не дає змоги учневi чiтко з'ясувати для себе загальнi цiлi навчання, досягти мети стрибком, iндивiдуалiзувати змiст навчання, ско¬вує творче мислення i самостiйнiсть.

Розгалужене програмування набуло свого розвитку з ура¬хуванням переваг i недолiкiв лiнiйного програмування. Принципово розгалужене програмування вiдрiзняеться вiд лiнiйного двома особливостями.

Автор цього варіанта Н. Краудер, по-перше, пропонував задавати навчальний матеріал не малими «порцiями», а логiчно завершеними i великими блоками для того, щоб суб'єкти учiння могли глибоко i всебiчно проаналізувати його змicт; по-друге, пiд час виконання контрольного за¬вдання визначати правильну вiдповiдь з набору вiдповiдей, де є, ще й неповнi та неправильнi вiдповiдi, якi мicтять си¬cтeмнi помилки. Коли учень дав правильну вiдповiдь, він переходить до наступного мiкроетапу. В iншому разi йому дається пояснения сутності помилки, i він отримує завдан¬ня працювати з однією iз додаткових програм з урахуванням виду помилки або повернутися до вихiдного пункту. Отже, розглянута програма веде учнiв до навчальної мети рiзними шляхами залежно вiд їxнix вiдповiдей та помилок. Так досягається iндивiдуалiзацiя навчання.

Однак i цей варіант програмування має недолiкu. Основ¬ними серед них є вибiр учнем правильної вiдповiдi, який провокує його на вiдгадування вiдповiдей, запам'ятовуван¬ня та вилучення помилкових тощо. Розглянуте програму¬вання не дає учневі цiлiсного i системного уявлення про ма¬терїал, шо вивчається.