Екологічна освіта молодших школярів при вивченні рідної мови

Об’єктом дослідження є організація навчально-виховного процесу в початковій школі.

Предметом дослідження є екологічна освіта молодших школярів у процесі навчання.

Мета дослідження –визначення виховних можливостей початкової школи по наданню екологічної освіти і культури учням молодшого шкільного віку.

Відповідно до мети вирішувались наступні завдання:

-вивчити основні підходи до системи екологічної освіти в працях видатних педагогів минулого;

-дослідити зміст поняття “екологічна культура”особистості;

-визначити специфічні особливості процесів екологічної освіти і екологічного виховання;

-зясувати виховний потенціал предметів,що вивчаються в початковій школі.

Методи дослідження:

аналіз психолого-педагогічної літератури;

порівняння, співставлення, аналіз та узагальнення;

аналіз шкільної документації;

спостереження;

бесіди;

природний експеримент.

Практична значущість дослідження полягає в розробці орієнтовної програми екологічної освіти молодших школярів, що сприяє процесу їх соціалізації.

Курсова робота містить у собі вступ, два розділи, висновки, список використаної літератури, додатки.

Розділ.1 Екологічна освіта як психолого-педагогічна проблема

1.1. Екологічна освіта та екологічне виховання, їх взаємозв’язок та взаємообумовленістьЕкологічна криза, що тепер набула загальнопланетарного характеру, створює реальну загрозу виживання людства. Складається враження, що вже немає жодного місця на планеті, яке було б екологічно благополучним. Тому, визначальним для розвитку екологічних проблем сучасності є формування екологічної свідомості, культури суспільства. Це педагогічне надзавдання можна втілювати лише через освітню виховну систему на основі принципово нових ніж це було досі, ідей, методів, підходів, які враховували структуру екологічних знань, соціальний функції сучасної екології, традиції, звичаї, історичний досвід українського народу для того, щоб збагнути себе, своє місце в природі, зв’язки між природою і Всесвітом. Отже, формування екологічної свідомості в учнів – це передусім навчання екологічній культурі, яку ми визначаємо як форму адаптації етносу до природних умов і способів творення свого довкілля (за Крисаченком В.С.).

У зв’язку із загостренням проблем взаємовідносин суспільства і природи перед сучасною педагогічною наукою і практикою виникли нові невідкладні завдання. Необхідно забезпечити підготовку молодого покоління спроможною вивести людство зі стану глибокої екологічної кризи, в якій воно опинилось через незнання або ігнорування законів взаємовідносин суспільства і природи, споживацьке ставлення до неї.