Методи соціально-педагогічних досліджень

Формуючий (перетворюючий, навчальний) експеримент ставить своєю метою не просту констатацію рівня сформованості тієї або іншої діяльності, розвитку тих або інших сторін психіки, а їхнє активне формування або виховання. У цьому випадку створюється спеціальна експериментальна ситуація, що дозволяє не тільки виявити умови, необхідні для організації необхідного поводження, але й експериментально здійснити цілеспрямований розвиток нових видів діяльності, складних психічних функцій і глибше розкрити їхню структуру. Основу формуючого експерименту складає експериментально-генетичний метод дослідження психічного розвитку (див. мал. 9).

Теоретичною основою формуючого експерименту є концепція про ведучу роль навчання і виховання в психічному розвитку.

4.2. Експериментальне навчання як різновид формуючого експерименту

Експериментальне навчання – один із сучасних методів дослідження психолого-дидактичних проблем. Розрізняють два види експериментального навчання:

індивідуальний навчальний експеримент, що вже міцно ввійшов у науку;

колективне експериментальне навчання, що широко стало використовуватися в психології і педагогіці лише в 60-х рр. ХХ в.

Індивідуальний експеримент дозволяє не тільки констатувати вже сформовані особливості психічних процесів у людини, але і цілеспрямовано формувати них, досягаючи визначеного рівня і якості. Завдяки цьому можна експериментально вивчати генезис сприйняття, уваги, пам'яті, мислення й інших психічних процесів за допомогою навчального процесу. Теорія психічних здібностей як що прижизненно складаються функціональних систем мозку (А.Н. Леонтьев), теорія поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперин) і ряд інших теорій, створених у вітчизняній психології, спиралися на дані, отримані в основному за допомогою навчальних експериментів.Колективне експериментальне навчання проводиться в масштабі цілих груп дитячого саду, класів школи, студентських груп і т.п. Організація таких досліджень зв'язана насамперед з потребами педагогіки і психології в поглибленому вивчанні впливу навчання на психічний розвиток людини, зокрема у вивченні вікових можливостей розвитку психіки людини при різних умовах його діяльності (дослідження Л.В. Занкова, Г.С. Костюка, А.А. Люблинской, Б.И. Хачапуридзе, Д.Б. Эльконина й ін.). Раніш ці проблеми розроблялися на масовому матеріалі стосовно до системи умов, що стихійно складаються і домінують у даних конкретно-історичних обставинах. Одержувані при цьому зведення про особливості психічного розвитку людини нерідко абсолютизировались, а джерела розвитку цього процесу часом убачалися лише в більш-менш постійній психологічній природі самого індивіда. Основна задача експериментального навчання складається в істотній зміні і варіюванні змісту і форм навчальної діяльності людини з метою визначення впливу цих змін на темпи й особливості психічного (зокрема , розумового) розвитку, на темпи й особливості формування його сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, волі і т.п. Завдяки цьому можна досліджувати внутрішні зв'язки, що існують між навчанням і розвитком, описувати різні типи цих зв'язків, а також знаходити умови навчальної діяльності, найбільше благоприятствующие психічному розвиткові в тім або іншому віці. У процесі експериментального навчання можна сформувати, наприклад, такий рівень інтелектуальної діяльності дитини, якім не можна спостерігати в нього при звичайній системі викладання.

Проведення експериментального навчання в колективах (групах, класах або їхніх комплексах) забезпечує регулярність, систематичність і наступність необхідних навчальних впливів, а також дає різноманітний масовий матеріал для подальшої статистичної обробки. Власне експериментальне навчання повинне задовольняти деяким специфічним вимогам, що випливають з необхідності дотримувати основні життєві інтереси випробуваних. Ці дослідження не повинні шкодити духовному і моральному здоров'ю людей, що беруть участь у них. В експериментальних групах, класах і школах створюються і підтримуються найбільш сприятливі умови для навчальної діяльності.

Методика експериментального навчання має наступні основні риси:

його зміст і способи проведення ретельно плануються заздалегідь;

докладно і вчасно фіксуються особливості процесу і результати навчання;

за допомогою особливих систем завдань регулярно визначається як рівень засвоєння навчального матеріалу, так і рівень психічного розвитку випробуваних на різних етапах експериментального навчання;