Контроль в навчанні

Дiагностuчна функцiя аналiзу й оцiнки знань, умінь та на¬вичок передбачає виявлення прогалин у знаннях учнiв, процес учiння має форму концентричної спiралi. Якщо на нижчих рiвнях учiння трапилися прогалини, то буде порушена закономiрнiсть спiралеподiбної структури учiння. Тому так важливо своєчасно виявити прогалини, усунути їх i лише потiм рухатися вперед.

Стuмулююча функцiя аналiзу й оцiнки навчальної дiяль¬ностi учнiв зумовлюється психологiчними особливостями лю¬дини, що проявляється у бажаннi кожної особистостi отримати оцiнку результатiв певної дiяльностi, зокрема навчальної. Це викликано ще й тим, що у процесi навчання студенти і школярі щоразу пiзнають новi явища i процеси. Через недостатнiй рівень соцi¬ального розвитку та самооцiнки учням важко об'єктивно оцi¬нити рівень i якiсть оволодiння знаннями, вмiннями та навич¬ками. Учитель своїми дiями i має допомогти учням усвiдомити якiсть i результативнiсть навчальної працi, що психологiчно стимулюватиме школярiв до активної пiзнавальної дiяльностi.

Виховна функцiя полягає у впливi аналiзу й оцiнки навчаль¬ної дiяльностi на формування в учнiв ряду соцiально-психоло¬гiчних якостей: органiзованостi, дисциплiнованостi, вiдповiдальностi, сумлiнностi, працьовитостi, дбайливостi, охайностi, напо¬легливостi та iн.

Процес аналiзу й оцiнки навчальної дiяльностi учнiв має спи¬ратися на вимоги принципiв систематичностi, об'єктивностi, диференцiйованостi й урахування iндивiдуальних особливостей учнiв, гласностi, єдностi вимог, доброзичливостi. Використовую¬чи оцiнку, учитель має володiти педагогiчним тактом, мати ви¬сокий рівень педагогiчної культури. Адже "найголовнiше за¬охочення, - зауважував В.О. Сухомлинський, - i найсильнiше (та не завжди дiє) покарання в педагогiчнiй працi - оцiнка. Це найгострiший інструмент, використання якого потребує ве¬личезного вмiння i культури.

2. Види контролю знань, умінь i навичок учнiв

3алежно вiд дидактичної мети використовують piзнi види контролю за навчанням: попереднiй, побiжний, повторний, те¬матичний, перiодичний, пiдсумковий, комплексний.

Попередній контроль має дiагностичний характер. Напере¬доднi вивчення певної теми, засвоєння якої має ґрунтуватися на ранiше вивченому матерiалi, учитель має з'ясувати рiвень розумiння опорних знань, актуалiзувати їх, аби успiшно руха¬тися вперед.

Побiжний контроль передбачає перевiрку якостi засвоєння знань у процесi вивчення конкретних тем.Повторний контроль спрямований на створення умов для формування умінь i навичок. При цьому треба виходити з по¬зиції, яку визначив ще К.Д. Ушинський: хорошi дидактики те й роблять, що без кiнця повторюють i кожен раз додають щось нове. Повторна перевірка якнайкраще сприяє переведенню знань з короткотермінової до довготривалої пам'ятi.

Тематuчний контроль пов'язаний iз перевiркою рiвня знань, умінь та навичок учнiв у межах певного роздiлу чи великої теми конкретної навчальної дисциплiни.

Перiодичний контроль має на меті встановити, яким обся¬гам знань володiють учнi з тих або iнших проблем, орієнтую¬чись на вимоги програм.

Пiдсумковий контроль має на меті з'ясувати рiвень засвоєн¬ня учнями навчального матерiалу в кiнцi навчального року або по завершенню вивчення навчальної дисциплiни він прово¬диться у формi залiкiв, екзаменiв.

Комnлексний контроль передбачає перевiрку рiвня засвоєн¬ня знань, умiнь та навичок з кiлькох сумiжних дисциплiн, щозабезпечують комплексний пiдхiд до формування свiтогляду учнiв.

3. Методи контролю знань, yмiнь та навичок.

Основні методи контролю знань, умiнь i навичок учнiв:

• усна перевiрка, письмо¬ва перевiрка,

• графiчна перевiрка,