Виховання інтересу до вивчення зарубіжної літератури
Уроки зарубіжної літератури мають великий виховний потенціал. Саме цей курс дає можливість прилучити учнів до фундаментальних цінностей слов’янського та західного світу. Першим етапом роботи на уроці зарубіжної літератури є пробудження цікавості до читання. Необхідно надихнути учнів на читання, зацікавити книгою, зробити книгу духовною потребою. Як же привчити учнів до самостійного читання, зважаючи на те, що хрестоматії пропонують вивчати твір в уривках?
Бажання прочитати книгу часто з'являється вже від першого погляду на неї, на портрет автора.
Виставки книг і ілюстрацій, презентації книги, організовані вчителькою разом з бібліотекарем школи, посилюють інтерес до читання. Починаючи вивчення теми „Фольклор” у 5 класі, Світлана Харлампіївна разом з учнями влаштувала виставку книг, на якій були представлені казки, загадки, прислів’я, приказки різних народів світу. У 6 класі на підсумковому уроці за темою „байки” учні разом з вчителем оформили виставку книг і малюнків „Байка у світовій літературі”, на якій були присутні твори Езопа, Лафонтена, Крилова, Сковороди, Глібова, Гребінки та інших байкарів.
Для зацікавлення учнів творчістю і особистістю письменника вчителька залучає учнів до збору та досліджень невідомих фактів з життя письменників. Світлана Харлампіївна зібрала і упорядкувала в тематичні папки різноманітний цікавий матеріал про творчість багатьох письменників (портрети, висловлювання письменника, висловлювання про письменника, спогади друзів, рідних, сучасників, листування, біографічні довідки, інформація про історію написання твору та інші).
Зібраний матеріал дає можливість застосувати різноманітні методичні прийоми, наприклад: виставка портретів, ілюстрацій, інтерв’ю з письменником, уявна подорож до музею, екскурсія до пам’ятника.
Навіть, якщо діти прочитали самостійно твір, учителька намагається, щоб на уроці звучало слово. Для цього використовує різні методи і прийоми творчого читання: читання в голос, читання „про себе”, читання разом, читання за дійовими особами, читання під музику, читання напам'ять, коментоване читання. Світлана Харлампіївна намагається розвивати асоціативне і образне мислення дітей. у цьому допомагають такі завдання: прослухавши епізод, усно намалювати ілюстрацію; записати імена дійових осіб; записати незрозумілі слова; висловити свій настрій, почуття; замислитись над позицією автора і т.д.
Вчити читати – це не тільки вчити насолоджуватися книгою, думати, розмірковувати над нею, знаходити у ній близьке своїм думкам і почуттям, а ще й вчити бачити в книзі як зовнішній, змістовний її аспект, так і той таємничий зміст, тобто підтекст твору, усю глибину задуму письменника. А це можливо лише завдяки глибокому аналізу, дослідженню твору, коли учні стають відкривачами. Педагог, організовуючи дослідницьку роботу учнів на уроці, практикує широке використання епіграфів до уроків, що допомагають активізувати мислитель ку діяльність учнів, проведення поетичних п’ятихвилинок, які створюють особливий емоційний фон уроку, використовує завдання, запитання, розв’язання яких створює на уроці атмосферу.
Так, наприклад, епіграфом до уроку у 8 кл. „Хто ви – дон Кіхоте Ламанчський?” служать слова Ліни Костенко:
Ти, Дон Кіхоте, може біснуватий?
Що в тебе є? Печаль і далина.
Тобі не досить – просто існувати?
Ти хочеш побороти чаклуна?
Перед учнями ставиться проблемне питання:
Хто ж він – божевільна людина чи шляхетний лицар?
У 7 класі на уроках, присвячених вивченню повісті М.Гоголя „Тарас Бульба”, учні вирішують такі проблемні питання: