Викладання біології і екології в школі

6. Пестициди знищують до 80% комах-запилювачів, що негативно по­значається на врожайності вирощува­них культур.

Після роботи груп з інфор­маційними картками вчитель

пропонує обговорити мораль­ний бік проблеми, пов'язаний з практикою використання пес­тицидів.

Як правило, обговорення не може бути завершеним, оскіль­ки в учнів не виста-

чає певних знань з даної проблеми, зокре­ма про прямі й опосередковані екологічні наслідки впливу пес­тицидів на живі організми; найефективніші форми захис­ту рослин тощо.

Цим самим учитель викли­кає мотив відносного незадо­волення.

Для посилення мотиву вив­чення даної проблеми вчитель пояснює значення цих еколо­гічних знань для майбутнього життя та діяльності школярів.

Отже, наприкінці першого етапу учні підводяться до усві­домлення того, яких ще треба набути знань і вмінь з даної проблеми.

II етап – підкріплення і посилення мотивації, що ви­никла.

Даний етап відбувається під час роботи в групах, де ство­рюються умови співробітницт­ва, вільного спілкування, засто­сування кожним своїх органі­заційних і комунікативних здіб­ностей.

Цей етап потребує органі­зації дослідницької діяльності учнів, залучення їх до активно­го пошуку даних, фактів, еко­логічної інформації про: ефек­тивні методи захисту рослин від шкідників і хвороб; види пес­тицидів, що використовують у місцевому господарстві; пози­тивні та негативні боки засто­сування пестицидів; вплив пес­тицидів на природу, здоров'я людини.

Крім цього, учні отримують завдання вивчити думку місце­вих жителів про проблему ви­користання пестицидів і склас­ти інформаційний огляд, в яко­му було б визначено ставлення громадськості до даного питан­ня.

III етап – завершення вивчення теми.

Даний етап відбувається у формі дискусії, в ході якої роз­глядаються різні шляхи бо­ротьби із сільськогосподарсь­кими шкідниками. Учні обго­ворюють питання безпечніших для людини і ефективніших для боротьби зі шкідниками мето­дів. Висловлюють усі «за» і «проти» різних способів захис­ту рослин.

У ході обговорення резуль­татів дослідницької роботи важ­ливо, аби кожен учень зрозу­мів і оцінив свій позитивний досвід і щоб у нього виникла позитивна мотивація перспек­тиви. Для формування подіб­ної мотивації важливо показа­ти учням недостатність їхніх знань. Це зробить їхню пер­спективну мотивацію адекватнішою і дієвішою щодо подаль­шої самоосвіти й участі у при­родоохоронній роботі.

Практичне застосування знань з даної проблеми здійсню­ється в ході просвіт-

ницької ді­яльності учнів. Так, найактив­ніші школярі можуть виступати по місцевому радіо або у пресі, попереджаючи про небезпеку ви­користання пестицидів і роз'яс­нюючи, як правильно викорис­товувати пестициди з мінімаль­ним ризиком для здоров'я.

Умови фор­мування позитивної мотивації до вивчення екологічних про­блем, а також послідовне засво­єння учнями морально-еколо­гічних понять у різних видах ді­яльності сприяють удосконален­ню екологічних знань і умінь учнів старших класів.Вчитель старається якомога ширше розкрити суть екологічного спрямування на своїх уроках. Тому у 6 – 9 класах приділяється велика увага проблемам екологічного напрямку. Таким чином екологічне виховання передбачає обізнання зі змістом екологічних проблем довкілля. Саме в цьому вчитель є центральною фігурою в шкільній системі, яка пов’язана з вирішенням основних екологічних проблем. „Ми живемо серед природи... Ми постійно діємо на неї, проте не владні над нею” – писав Й.Гете.