Викладання біології і екології в школі

в) залучення учнів до спіль­ної дослідницької діяльності, спрямованої на вивчення еко­логічних проблем; забезпечен­ня самостійності учнів у вико­нанні завдань; організація та­ких форм діяльності, що перед­бачають застосування знань у нових ситуаціях.

Друга група умов пов'язана з використанням спеціальних завдань на формування та за­кріплення мотивації.

Застосовуючи різноманітні прийоми формування позитив­ної мотивації до вивчення еко­логічних проблем, слід врахо­вувати, що навіть сприятливі умови впливають на мотивацію навчання не безпосередньо, а тільки через внутрішнє став­лення до них самого учня. Та­ким умовам задовольняють інформаційні тексти, дослід­ницькі завдання, ситуації, спрямовані на формування ок­ремих аспектів внутрішньої позиції учнів.

Робота вчителя спрямована на розвиток і за­кріплення пізнавального інте­ресу до вивчення екологічних проблем і включати такі види впливу, як актуалізація раніше сформованих мотиваційних настанов, що треба закріпити і підтримати; створення умов для формування позитивних моти­ваційних настанов (мотивів) і розвиток їх нових ознак (стій­кість, усвідомлення, дієвість).

Завдання педагога полягає в тому, щоб учні постійно були мотивованими до дій. Але зміст мотивів на різних етапах робо­ти має бути неоднаковим.

На початку вивчення учні повинні зрозуміти, що корис­ного і нового вони дізнаються, де зможуть застосувати набуті екологічні знання, які перева­ги дасть їм засвоєння матеріа­лу теми.

Надалі при вивченні кожної теми можуть не тільки посилю­ватися вихідні мотиви, а й з'яв­лятися нові. Це відбуваєть­ся, якщо учні усвідомлюють і розуміють екологічні знання, які вони набувають, оцінюють їх, порівнюють, отримують за­доволення від самого процесу . навчання. Цьому, як відомо, сприяють: робота в групах; ак­тивне спілкування з учнями, вчителем, спеціалістами з еко­логічних проблем; сам харак­тер пошуково-дослідницької роботи; рівень сформованості як загальнонавчальних, так і екологічних умінь.

На останньому етапі вив­чення теми необхідно створи­ти мотивацію завершенняУчень повинен оцінити свої знання (порівняти їх із знан­нями товаришів) у ході диску­сій, визначити, яких знань йому ще не вистачає, і сплану­вати завдання подальшої само­освіти.

Розглянемо етапи форму­вання позитивних мотивів до вивчення екологічних проблем на прикладі теми «Захист сільськогосподарських рослин від шкідників і хвороб»

І етап – визначення ви­хідної мотивації.

На початку вивчення теми вчитель здійснює актуалізацію попередніх знань («Що ми зна­ємо з цієї проблеми»). Після відповідей учитель розділяє уч­нів на малі групи і з метою ви­кликати здивування, допитли­вість роздає (на кожну групу) інформаційні картки. Наводи­мо деякі з них.

1. Американські фермери все мен­ше використовують пестициди, що здатні накопичуватися в кінцевих про­дуктах. Вирощуючи суниці, наприклад, замість хімікатів для боротьби з ко-махами-шкідниками тепер використо­вують комбайни, в які вмонтовано по­тужні пилососи.

2. Філіппінські дослідники відкри­ли новий спосіб захисту цитрусових дерев від комах-шкідників. Викорис­тання деяких видів павуків виявилося ефективнішим, ніж застосування пес­тицидів.

3. Нещодавно болгарські вчені роз­робили новий засіб боротьби з борош­няним кліщем. Препарат називається «артезін», а отримують його з полину.

4. Встановлено, що кожного року віруси «з'їдають» до 20% врожаю кар­топлі у світі. Тому велике значення мають роботи вчених з виведення стій­ких до вірусів сортів цієї культури.

5. Розсіювання пестицидів над лі­сами призводить до втрати значної кількості орнітофауни (до 87%).