Сукнарство на Гуцульщині
Найдавнішим зразком плащовидного одягу є гуля, яка до цього часу збереглася в Карпатахяк верхній обрядовий одяг (під час весілля одягають молоді). Форма гулі надзвичайно проста. Шили її з білого або з сірого домотканого сукна, без рукавів.
Вона нагадує мішок один бік якого розшитий (мал. ...). В негоду верхній зшитий ріжок гулі одягали на голову, як капюшон. (мал....) Гуля застібалася під шиєш металевими чепрогама з’днаними ланцюжками або вовняними кенурами.
Іншою різновидністю плащовидного одягу гуцулів була манта – широка, довга з капюшоном, шилася із доморобного сукна. Носили її внегоду і морози поверх кожуха. Слово “манат” французького походження (manteau – широке жіноче пальто). Відоме воно також і в гуцульскиз чоловіках.
Ще одним типом верхнього одягу гуцулів є сердак. Серднаки виготовляють з червного вабо чорного сукна, переважно тунноподібного крою. Секрдак міг мати по боках два клини, які доходили до рукавів. Це був одночасно і жіночий і чоловічий одяг. Його носили поверх безрукавок, оздоблювали по коміру, полах, подолу, рукавах та швах кольоровим шнуром і китицями з різнобарвних вовняних ниток – дармовисами.
Чудові зразки верхнього сукняного одягу Гуцульщини знаходяться в фондах Коломийського музею6 Манта 1937 р. с. Жаб’є, Верховинського району (мал......). Чоловіча манта пошита з сірого домотканого сукна. Верхні китиці (півкруглі), стоячий комір – червоний. Комір обшитий червоним шнуром та трьома кривульками (ясно-жовта, зелена, рожева). Кишені обшиті ясножовтою косичкою, різнокольоровим шнуром та кривулькою (синьою, рожевою) прикрашені п’ятьма ґудзиками.
Багато прикрашений капюшон: - поділений на дві частини, які обшиті кривулькою з рожевого шнура та маленькими ґудзиками. На кінці капюшона – вовняна “чічка” (помнон). (мал.....)
Манта кругом обшита червоним шнуром. На передах – червоний шнурок з однієї сторони якого чергуються більші та менші ґудзики з волічки.
На обох передах 4-ри великі петлі зроблені з кремової кісочки. (мал.....) Автор невідомий.
Сердак 1899 р. с. Яворів Косовського району (мал....). Пошитий з червоного домотканого сукна. Кругом і на швах потрійно штикований. Комір стоячий. Спереду прикрашений петельками з чорного шнура та штикованими жовто-зеленими зубцями. На плечах кучерики і розетки, чорний шнурок.
Перед сердака прикрашений багатими ґудзиками з перевагою земного та кремового кольорів.
Сердак обшитий чорним шнурком-пісочкою. Домоткане бите сукно, вовняні китиці, штапівка, гладь, Автор невідомий.
Сердак 1900 р. с. Замагора, Верховинський район, з темнокоричневого сукна, вишитий вовняними нитками ясно-жовтого, зеленого, рожевого і голубого кольорів (мал.....)
Навколо потрійно штикований ясножовтими та зеленими нитками, на передах нашита ясно-жовта косичка, з однієї сторони якої зелені петельки з вовняної косички, з другої вишиті великі півкруглі зубці та малі волічкові ґудзички.
Великі яскраві волічкові ґудзики та дармовиси. Клини під пахвами декоровані у верхній частині ясно-жовтою косичкою, навколо півкруглого вирізу внизу вишиті кучері та нашиті ґудзики. Над ними вишити кругленькі розетки.
Комір стоячий, декорований півкруглими зубцями та ґудзичками. Автор невідомий.Гуля 1900 р. с. Річка Косовського району (мал....) з домотканого білого сукна. Горловина обшита петлями з зеленої вовняної кісочки та різнокольоровими волічковими ґудзиками.
На капюшоні зелена розетка, нашиті тир пісочки та обшита такими ж ґудзиками (мал.....)
Гуля кругом обшат чорною вовняною кісочкою, прикріплена білими, рожевими, ясно і темно-коричневими, голубими, ясножовтими, ліловими і зеленими нитками. Внизу в кутах полів нашиті три різнокольорові волічкові ґудзики. Автор невідомиф.