Інкрустація різьблених виробів

— пропарюємо або про¬варюємо;

—розпареною заготов¬кою обгинаємо посудину в місці, де повинен фіксу¬ватись обруч, і позначає¬мо замок;

— вирізаємо на другому кінці зуб, швидко скла¬даємо замок;

— натягуємо на посу¬дину і, злегка постукуючи, ставимо обруч на місце.

Натягнувши один обруч на частину виробу з більшим діа¬метром, знімаємо поставник. В технологічній послідовності, описаній вище, виготовляємо другий обруч і натягаємо його на місце. Ножем обрізаємо кінці обруча, які виступають поза зам¬ком. Весь процес виготовлення повинен іти саме в такій послі¬довності.

Для виготовлення обручів із подвійним переплетенням на маленький посуд гуцульські бондарі часто використовують то¬неньку смерекову гілку або смерековий корінь, який має вели¬ку пластичність.

При виготовленні плетених обручів кожен майстер засто¬совує ще й свої власні технологічні знахідки, але загальна тех¬нологія і послідовність виготовлення майже однакова.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ПЛОСКИХ (СТАВЧЄТИХ) ОБРУЧІВ

Плоский обруч є одним із найкращих і найміцніших. Він є одночасно й декоративним доповненням до загальної форми виробу. Але технологія його виготовлення дещо складніша від плетеного, тому вимагає добрих навиків у роботі та майстер¬ності у володінні бондарським інструментом.

На Гуцульщині найчастіше плоскі обручі виготовляють із явора та ясена, хоча можна застосовувати деревину молодого дуба, береста, в'яза.

Деревина явора, ясена відзначається великою пластичніс¬тю, в'язкістю і щільністю, піддається крученню, під час скла¬дання замка не тріскається вздовж волокон.

ПОЕТАПНІСТЬ ВИКОНАННЯ ОБРУЧІВ

Вибираємо деревця ідеально рівні, без сучків, кривизни й інших дефектів та вад, не старші 10-15 років, з діаметром 8-12-15 сантиметрів і більше. Деревця бажано вибирати ті, зру¬бування яких не приносить шкоди природі, у яких обламана верхівка, які ростуть по двоє, близько одне до одного або надто густо.

Потім ріжемо шматки стовбура на довжину майбутнього обруча, за¬міряючи попередньо окружність виробу з запасом 8 — 10 см;

— розколюємо в радіальному напрямку на дві, потім на чотири, а потім ще на тонші пластини. Розколюючи на тоненькі плас¬тини, треба слідкувати, щоб не по¬псувати багато деревини через бо¬кове сколювання. Тому, зробивши сокирою чи ножем надкол на од¬ному кінці заготовки, вставляємо вісний ніж у розкол і контролюємо товщину пластин, просува¬ючи ніж уперед у бік розколювання;

— прямим вісним ножем вистругуємо пластину трапецієвидної форми;

— на одному кінці плас¬тини робимо замок, кінець якого зістругуємо на то¬ненький клин. Саме цю частину замка ба¬жано виготовляти першою. Весь процес виготовлення першої частини замка;

— прогинаємо пластину у спеціально підготовленому пристрої або так, як народний майстер, прос¬то на коліні, дуже густо кла¬дучи згин біля згину;

— обтягуємо пластину навколо посудини у зазначе¬ному місці, позначаємо дру¬гу частину замка;