Інкрустація різьблених виробів
Вже починаючи від Юрія Шкрібляка, різьба на виробах із дерева збагачувалася інкрустацією металом (металеві цітки — капелі, цвяшки, штифти). Цей спосіб інкрустації назвали «жированєм». Сини Юрія Шкрібляка — Василь, Микола, Федір — удосконалили справу, почату батьком. Вони ввели у металеву орнаментику інкрустацію мідним дротом, пластинками мосяж¬ної бляхи та декоративними цвяхами.
Технікою інкрустації мета¬лом захопилися Юрій та Се¬мен Корпанюки. Вони поряд з уже відомими способами (мосяжні «цітки», цвяшки, пластинки) вводять кручений дріт (крученка). Великим майстром металевої орна¬ментики був Марко Мегединюк. Для живописного збагачення своїх робіт разом з кольо¬ровим бісером він вписує металеві цвяшки, «ціточки», круче¬ний дріт, навіть цілі металеві підвіски, стоячки, і все це на межі віртуозності.
На високому рівні виконували роботи в такій техніці В.В.Гуз і М.П.Тимків. Останній зробив надзвичайно багато робіт, де переважала металева орнаментика, а іноді весь орнамент ви¬конувався із металу. Важливим є те, що він зробив таблиці елементів інкрустації металом, що є цінним методичним мате¬ріалом, і передав їх у Коломийський музей та музей Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва.
Технологічний процес виконання інкрустації металом (жированє) простий, але дещо специфічний.
Як матеріал підбирають листову мідь, латунь, бакфон (сплав нікелю, цинку, міді) , мельхіор, а також дріт з цих металів діаметром 1;1,5; 2 і більше міліметрів, залежно від задуманої композиції; металеві цвяхи з декоративними голівками, а та¬кож дріт діаметром 0,7-0,8 мм для «крученки». При інкруста¬ції металевих поясків береться заготовлена пластина товщи¬ною 1 мм, одна сторона вирівнюється на¬пильником, злегка загострюється з обох боків, як різець, відмічається стрічка 3-4 мм і відрізається від пластини. Гнізда підготовляють по задуманому орнаменту різцем приблизно на таку ж глибину. Металеві точки інкрустують за до¬помогою нарізаних із дро¬ту шматочків (штифтів), які забивають у підготовлені гнізда, трохи менші, ніж діаметр дроту. Пластини і штифти повинні трохи ви¬ступати над поверхнею ви¬робу, щоб потім їх можна було зачистити напильни¬ком, їх вставляють без клею для запобігання окислення й інкрустують останніми піс¬ля інкрустації деревом.
Для виконання інкруста¬ції крученим дротом беруть тонкий дріт діаметром 0,7-0,8 мм і довжиною приблизно 2 м, складають удвоє так, щоб довжина його була 1 м. Одну сторо¬ну закріплюють на нерухомий предмет, цвяшок або інше, а другу закріплюють у патрон дрелі (ручної).
Поки дрель повільно рухається, дротики сплітаються між собою і утворюється «кручена плетінка». Ступінь густоти спле¬тіння визначає майстер. Готову плетінку ріжуть на потрібні шматочки і забивають у підготовлені гнізда, шириною трохи меншою за діаметр плетінки, глибина ж дорівнює діаметру. Якщо дозволяє орнамент, кінці на стику згинають вниз і зби¬вають у гнізда для кращого утримання на виробі.
Плетінка вставляється без клею. Гнізда для інкрустації плетеної «крученки» у формі кола роблять за допомогою «обрізного циркуля» із спеціально встановленою ніжкою, якою вирізують канавку (жолобок) прямокутної форми.
Декоративні цвяшки служать доповненням до різьби, інкрустації деревом, металом, а іноді можуть утворювати самостійний орнамент.
Для інкрустації металевих поясків півкруглої, круглої чи хвилястої форми гнізда вирубують за допомогою різців «під¬ківка», «пшеничка». Круглі гнізда можуть вирубати за допомо¬гою дрелі й спеціального обрізача «обвертача», що застосовується для вирізування дерев'яних вставок для інкрустації.
Дуже часто застосовується такий вид інкрустації металом, як «капелі» «ціточки». Це металеві цяточки, які виготовляють із бляхи спеціальним пуансоном (на Гуцульщині їх ще назива¬ли «бобриками»).
Вставляються вони у висвердлені неглибокі гнізда і легень¬ко забиваються молотком або пуансоном з робочою частиною такої ж форми, а часом спеціально підготовленим дорником із заокругленим кінцем. В центрі робили заглибину (гніздо).
ІНКРУСТАЦІЯ ТВЕРДИМИ ВСТАВКАМИ
(ріг, перламутр, кістка)