Інкрустація різьблених виробів

— складання наколених загото¬вок у «штабелі» на сонячному, доб¬ре провітрюваному місці, де вони підсушуються до стану повітряної во¬логості і стають придатними для обробки.

Коли заготовки висушені, при¬ступаємо до виготовлення дог.

Наскільки добре висушено заго¬товки, можна перевірити на дотик рукою: сира дога — холодна, а суха — тепла; а також на вагу: сира — важча, суха — легша. Це видно і при обробці: суха стружеться добре, легко, а сира — погано, заминається, на ній лишається ворс.

Саме з доги, яку на Гуцульщині часом називають «клепка», починається бондарський виріб.

Вистругуємо догу в такій послідовності. Колену заготовку закріплюємо одним кінцем у затискачі вісного стільця, натис¬нувши на підніжку, яка в нас називається «постолом». Вісним ножем відповідного радіуса заокруглення, залежно від діамет¬ра посудини, обробляємо опуклу поверхню, а потім — вгнуту. Товщина доги на всій довжині повинна бути однаковою.

Дальша обробка полягає в тому, що догам треба надати малопомітної клиноподібної форми по довжині і нахил боко¬вої грані строго по радіусу посудини. Для перевірки правиль¬ності форми доги можна зробити заздалегідь малюнок вер¬хнього і нижнього діаметра посудини — це дуже важливо для початківців.

Клиновидну форму, а також нахил бокової грані надають догам за допомогою ножа, сокири, фуганка або півфуганка.

Далі приблизно підраховуємо, скільки потрібно дог для даної посудини. Почергово обробляємо одну за одною, складемо їх у «поставник» — пробний обруч розміром майбутньої посуди¬ни, перевіряючи щільність прилягання одна до одної, аж до останньої, якою заклинюємо і в міру необхідності підганяємо.Поставник добре, щоб був дерев'яний; за відсутності тако¬го використовують металевий, зроблений із звичайної бляхи.

При використанні способу примірювання дог по малюнку верхнього і нижнього діаметра посудина виходить кращою, всі доги однакової величини, але ро¬бота забирає більше часу.

Народні майстри роблять це від руки і на око. Є ще інший спосіб, теж ефективний: зробити шаблон за розміром верхнього і нижнього діа¬метра із відповідним радіусом заокруглення.

Ми розглядаємо технологію виготовлення де¬рев'яного посуду конічної форми із прямими стін¬ками. Виготовлення посуду бочкоподібної фор¬ми дещо складніше і розглядатиметься в окре¬мому розділі.

Наступним етапом роботи є підготовка та виготовлення об¬ручів. На Гуцульщині поширені два види обручів:

— плетені /віблі/, виготовляються із кущових порід дере¬ва (ліщина, горобина, свид або смерекова гілка);

— плоскі стругані /ставчєті, бгані/; бгати — це гнути.

Технологія виготовлення плетених обручів порівняно прос¬та і складається з таких етапів.

Заздалегідь примічений кущ ліщини, смерекових нижніх гі¬лок чи молодих пагонів ясена, в'яза, горобини оглядаємо, ви¬бираємо найкращі, прямі, без сучків і зрізаємо прутики;

— знімаємо кору

—розколюємо на дві частини;

—вісним ножем малого радіуса заокруглення ви¬стругуємо на розколеній стороні частину деревини разом із серцевиною, на одному кінці роби¬мо замок /зуб/;