Інкрустація різьблених виробів
Вставки з рогу, перламутру, кістки надають виробам із дерева святковості, підвищують художньо-мистецький рівень, збагачують палітру орнаменту. На Гуцульщині інкрустація твер¬дими вставками з рогу, перлівки, кістки бере початок від синів Юрія Шкрібляка. Тверді вставки з рогу, перлівки, кістки три¬маються на клею. Вставки з цих матеріалів робляться за допо¬могою ножівки для металу, напильників, а також наждачного круга. Щільно підігнані декоративні елементи вставляються у попередньо підготовлені гнізда. Тверді вставки, як і метал, ін¬крустують після дерев'яних кольорових вставок і зачищують напильником, шліфують наждачним папером. Темні вставки з рогу інкрустуються у світлий фон дерев'яних вставок або без¬посередньо у виріб, а світлі вставки — навпаки.Інкрустацію перламутром бажано робити на виробах із тем¬ного дерева і на коричневих та червонуватих вставках. Най¬краще проглядається перлівка на фоні інкрустації із темної сливи. Завершується інкрустація твердими вставками, як і встав¬ками з кольорової деревини. Зачищується напильником в рі¬вень з поверхнею виробу і шліфується наждачним папером (склопапером). Вставки з рогу, як і з перламутру, підготовля¬ються за допомогою пилки для металу, напильника, лобзика, а часом і наждачного круга. Закріплюються у гнізді за допо¬могою клею.
ІНКРУСТАЦІЯ БІСЕРОМ (ПАЦЬОРКАМИ)
В гуцульських майстрів ця техніка мала назву «викладка», «впусканє». Технологічний процес полягає в тому, що на за¬чищену відшліфовану поверхню виробу наносимо позначки ши¬лом чи циркулем під майбутній орнамент. Свердлом або спеці¬ально виготовленим бориком робимо гнізда діаметром трохи меншим від розміру бісеринки і на глибину трохи більшу за висоту. Віддаль між бісеринками повинна бути не більша за 1,5 — 2 мм або на половину діаметру бісеринки. Покладені одна біля одної бісеринки утворюють кольорову орнаменталь¬ну смужку. Інкрустація бісером може утворювати самостійний орнамент на поверхні виробу, а також поєднуватися з інкрус¬тацією металом та кольоровим деревом. Якщо виріб лакуєть¬ся, полірується, то бісер вставляється на останній стадії, після лакування і полірування, у попередньо висвердлені гнізда.
Інструментом служить дрель, або «друлівник», і звичайні або спеціально виготовлені свердла для свердління гнізд, затискач для затискання бісеру в гніздо, який показаний на малюнку.
Вироби, інкрустовані фарфоровим бісером, мають приваб¬ливий вигляд, багату ху¬дожню палітру. Такі виро¬би справляють враження святковості, завершеності, їх мистецька вартість зрос¬тає.
В техніці оздоблення бі¬сером виробів із дерева працював відомий майстер Марко Мегединюк. Зараз працює багато майстрів молодшого поко¬ління, в тому числі випускники Косівського інституту.
Історія бондарства чи не найдавніша у порівнянні з багать¬ма іншими видами ремесел. Здається, відколи появилися при¬мітивні інструменти для обробки деревини, відтоді люди й по¬чали займатися бондарством. А що воно і справді є древнім, свідчить досить відомий історичний факт. Десь приблизно в 336-323 роках до н.е. в Македонії жив мудрець Діоген. Відмо¬вившись від усіх земних благ, він облюбував собі місце для проживання в бочці. Йому було в ній настільки добре, що коли король, вражений його мудрістю, запропонував поліпшити умови його проживання, то Діоген відмовився, лиш попросив короля, щоб той не заступав йому сонце. Без сумніву, бочка мала бути дерев'яною, інакше жити в ній було б неможливо. Цей факт не лише підтверджує, що бондарство є древнім ремеслом, але також і те, що воно було поширене по всьому світу. Воно й понині в нас зберегло глибоку мудрість народної технології, яка дозволяє йому конкурувати з іншими ремеслами. Крім того, в дерев'яному посуді прекрасно зберігаються продукти харчу¬вання, він є екологічно чистим. Одночасно завдяки гарній формі та художній різьбі чи випалюванню бондарський виріб несе в собі, окрім вжиткової, ще й мистецьку функцію. Особливої краси надає йому випалений декор, який вперше почали за¬стосовувати в нас, на Гуцульщині, — в славному мистецькому осередку села Річки.
Переваги посуду, виготовленого з дерева, незаперечні. Від нього віє природною теплотою, ніжністю, а продукти харчу¬вання найкраще зберігаються саме в ньому, адже деревина має пори, вона дихає, через те на продуктах довго не кидаєть¬ся пліснява. Окрім того, в деревині є фітонциди, ефірні масла, які мають лікувальні властивості, вбивають хвороботворні бак¬терії.
Ще в Стародавньому Римі людей, безнадійно хворих на дихальні органи, шкірні захворювання, виносили за місто у зарості вересу, кипариса або хвойного лісу, ізолюючи від лю¬дей, приносили туди їжу, і там хворі доживали свого віку. Але багато хворих, побувши в тому природному середовищі, через деякий час верталися здоровими додому. З цього приводу були різні версії, але ніхто не здогадувався, що це чудодійна сила хвойного лісу. Адже дерево під час інтенсивного росту, цвітін¬ня, плодоношення виділяє велику кількість ефірної олії, фі¬тонцидів, які ідеально очищають повітря, надають йому ліку¬вальних властивостей.