Характеристика прислівників часу у творах Ольги Кобилянської

Форма коло+ родовий відмінок, що не диференціює значень часової наступності і попередності, вказує на найбільш загальний план різночасності повідомлюваного явища та пов'язаного з прийменником відрізка часу і виражає часову приблизність.

Коло десятої години спинилися на малім кладовищі [2, с.252]. Було вже коло півночі, а Мавра все сиділа [2, 454]. Коло полудня хлопці вернули з поля [2, с.548].

Конструкція за+ знахідний відмінок створює відтінок приблизності зміною порядку слів у іменній групі або повторенням числівника. Іменники часової семантики на базі яких утворюється назване сполучення, виступають, як правило, числівниками.

Мати Зоя зашивала міхи, бо за тижнів кілька мали молотити збіжжя [2, с.539]. Отже, певно, може, за місяць-два переселяться [2, с.117]. Тепер - за два-три роки перестануть себе й знати [1, с.291]. Воно має відбутися під час вакацій, отже, за чотири-п'ять місяців, цілком тихо [1, с.136].

Дуже часто відтінок приблизності передається числівником кілька:

За кілька годин від'їде він, і хто знає, чи побачимося ще в житті [1, с.198]. За кілька днів від'їжджає вона з батьком і панною Марією на бал до С [1, с.126]. Зоня за кілька неділь вінчається з своїм давнім поклонником, з колишнім правником [1, с.272].

Конструкція більше як... засвідчує час, що перевищує проміжок, названий залежним словом. Характерною особливістю конструкції із значенням приблизного тривалого часу є наявність у складі їх дієслів недоконаного виду або доконаного з відтінком тривалої дії, обмеженої в часі. В ролі залежних слів виступають лише назви умовних вимірів часу.

Більше як півроку минуло з того часу [1, с.260]. Був уже більш як місяць і мав ще більше як з місяць остатися [2, с. 194]. Тут я вже більше як рік на службі [2, с.133]. Я знаю, я була більш десяти років у місті [2, с.144].

Приблизна часова наступність може передаватися також будь-якою конструкцією із значенням післячасу в поєднанні з підсилювальними словами ген, аж. далеко.

Далеко поза північ лежав навколішках і молився [2, с.269]. Тієї ночі читала й писала я ген аж поза північ [1, с.213].

Конструкції з початком, з кінцем, на початку також мають відтінок приблизності часу.

Було се з кінцем грудня, короткими понурими днями [1, с.339]. На початку грудня 1914 року не було це снігу в горах [2, с.503].Се було з початком вересня й перед якоюсь неділею [2, с.571].

Часова близькість відчутна у таких реченнях:

Майже чотири місяці минули з часу від'їзду доктора Марка [1, с.202].Служила в місті у одного багатого жида - лихваря майже десять років [2, с.125]. Від часу до часу Зоя щезає на день-два і знову вертається [2, с.559]. Я мусила їй те приректи, хоч я переконана, що ледве чи стріну його раз або два на рік [1, с.156]. Мати доню не пускає, та раз-два на тиждень приходить Мавра до неї [2, с.330]. Родичі хоч раз-два в рік приїдуть [2, с.66].

Приблизно неповторюваний час передає конструкція з (зо)+ знахідний відмінок.

Але чому ви не хотіли подержати Парасинку ще зо три роки коло себе [2, с.22].Дійсно тут чується вона дуже нещасливою і плаче вже відтепер, що буде мусила, може з півроку тут мучатися [1, с.244].

Проміжний час, не цілком заповнений дією, передає конструкція між+ орудний відмінок. У таких реченнях передається часова приблизність.

А йде він звичайно між п'ятою й шостою вечором [1, с.49]. Було це з кінцем грудня і між четвертою і п'ятою годиною по обіді [1, с.271].

Віднесемо до цієї групи і конструкції, які Ольга Кобилянська використовує на позначення віку людини: