Характеристика прислівників часу у творах Ольги Кобилянської

3. Прийменникові та безприйменникові конструкції на означення тривалого часу.Дію і відрізок часу, протягом якого ця дія відбувається, Ольга Кобилянська позначає прийменниковими (через+ знахідний, від+ знахідний, по+ місцевий) та безприйменниковими зворотами (знахідний та орудний часу).

У мові творів Ольги Кобилянської продуктивним засобом вираження часу, цілком заповненого дією, виступає спілнослов'янська конструкція із знахідним чи родовим відмінком без прийменника.

Довгі роки пригравала йому якусь пишну, ніжну пісню [2, с.157]. Лежав кілька місяців у шпиталі [2, с.100]. Вона мене мучитеме кожної весни за мої і його рухи [2, с.615]. Він слідив якийсь час за їх грою в повітрі [2, с.34]. Вона заховувалася цілий час мовчки й скромно коло роботи [2, с.60].

Досить продуктивний засіб позначення часу - конструкції з кількісно-іменними сполуками.

Три роки лишитися мені без правої руки [2, с.26]. Два роки обробляла ще Санда землю одними своїми руками [2, с.580]. Переходила Тетяна два дні і дві ночі, майже не лягала [2, с.449]. Він її побив так, що дві неділі не здіймалася з постелі [1, с.482]. Два дні не приходили хлопці додому ночувати [2, с.548].

У ролі означень в аналізованих зворотах можуть виступати й порядкові числівники.

Не на те я тяжко працюю вже третій рік...[2, с.568].

Деякі конструкції із знахідним часу сприймаються в українській мові уже як стійкі сполучення (цілий час - постійно, якийсь час - недовго).

Знов минув якийсь час [2, с.411]. Я ждав і визирав цілій час за тобою [2, с.70]. Вона сиділа цілий час в куті [2, с.38].

Найтиповішими для таких конструкцій є дієслова недоконаного виду.

Без означень виступають стійкі сполучення день і ніч.

Мати сама буде день і ніч сльози за донечкою втирати [2, с.13]. На те вона жінка, аби язик у неї не стояв за зубами та аби день і ніч стогнала [2, с.11]. Худе, жовте, і день і ніч кахукає та кахукає [2, с.479]. День і ніч не знає “козачка” спочинку [2, с.560].

Конструкції з прийменником в та синонімічним до нього на передають відрізок часу, протягом якого відбувається дія. У таких реченнях мають місце дієслова незавершеної дії, звороти набувають значення повтороюваності, певних фактів.

Уділяйте мені трічі в тиждень лекції [2, с.91]. Але рогіз, раз у рік викошуваний [2, с.57]. Два рази в рік відбувалися величаві посмертні обіди [2, с.282]. І десять разів на днину бігала я додому та дозирала за вами й за хатою [2, с.155].

У мові Ольги Кобилянської період часу, повнічтю охоплений дією, позначається конструкцією з прийменником через, що вживається з іменниками часової семантики.

Через хвилю мовчить і морщить брови [2, с.241]. Він дивився на неї через хвилю мов не своїми очима [1, с.240]. Димніка дивилася через хвильку на ворожку мовчки [2, с.139].

Рідше трапляється у творах Ольги Кобилянської конструкції з прийменником через та іменниками нечасової семантики.

Хрест, що я його через ціле життя двигав [2, с.408]. Просила, щоб продержав професора ще конче якийсь час, бодай через вечерю ще [2, с.162].

На позначення тривалого часу вживається прийменник від, що сполучається тільки з іменником часового значення (рік, день, місяць, тиждень).