Проблеми двомовності. Суржик

Де мешкає кровозмісне дитя? Звичайним середовищем побутування гібридної мови є малі соціальні спільноти, як стійкі (двомовні сім’ї, професійно-виробничі колективи), так і стихійні, як-от у транспорті, в магазині, у черзі до лікаря. Найсприятливіші умови для побутування суржику створює звичайно ж сімейна комунікація, яка є природним диханням людини. Саме сімейні мови законсервували цей гібрид, що може використовуватися й несвідомо як основний і навіть єдиний засіб спілкування, й свідомо як засіб мовної гри. Неусвідомлюваний сімейний мовний консерватизм і є власне суржиком: це переважно мова вихідців із села у першому та наступних поколіннях, ідеальним виявом якої є сімейний тандем суржикомовного чоловіка і дружини. Тонко помітила риси мовного та психологічного портрета носія суржикової комунікації такого типу Світлана Пиркало:

Вони цілими днями переймаються, як би зекономити гроші, купивши щось дешеве, але «хароше»... Щоб зекономити на обіді, вони постійно носять з собою якісь баночки, кульочки, булочки. Всі між собою говорять по-російськи, а з чоловіками по телефону — суржиком. Не знаю, що це за рудимент радянської свідомості, чому вже між собою не говорити суржиком?

(Повість «Зелена Маргарита».)

До суржику-гри охоче звертається освічена молодь, коли хоче ввійти в інший мовний образ, розширити діапазон мовних варіацій. Соціологічні дослідження показують, що вона вдається до суржику частіше, ніж люди середнього та похилого віку, які схильні вважати його ознакою низького рівня мовної культури. Прекрасно володіючи іншими мовними кодами, молода людина воліє проте використовувати суржик, щоб отримати задоволення від власного мовлення, бо їй так цікаво.

- А шо, торговка тьотка була?

- Ну да, з сумками. А гроші в неї в лівчику оказались.

Семен, коли захоче, говорить прекрасною українською мовою, а також при бажанні іспанською і ще кількома маловідомими в Україні мовами. Але йому так нецікаво. (Там само)

Свідоме використання суржику несе в собі також комунікативно-прагматичні настанови. В певній ситуації суржиком спілкуватися вигідно. Наприклад, із представниками старшого покоління в сім’ї:

- А якою мовою ви говорите з хазяями цього дому?

- Переважно мовою національого спілкування. З українськими інкрустаціями.

- А з матір’ю? Чоловіком? Сином?

- Із свекрухою, — в тон йому продовжила вона, — я общаюсь суржиком. Так вона мене луче понімає і передає восени картоплю. (Євгенія Кононенко, «Земляки на чужині»)

Вигідно спілкуватися суржиком з торгівкою на базарі, щоб стати для неї «своїм» тощо.

Розглядаючи модус сімейних мов в українській ментальній парадигмі, слід зважати на той факт, що підвалини мовного розвитку дитини формує мова матері. Російськомовна, україномовна чи суржикомовна мати продукує відповідний мовний режим у своїй родині, але більший вплив має на мовну поведінку сина, а не дочки. Вийшовши поза межі сімейної комунікації, одружившись, син занурюється в інше комунікативне середовище, і вплив російськомовної чи суржикомовної дружини цілком може знівелювати прищеплену його матір’ю українськість. Такий сценарій відтворив Валерій Шевчук у повісті «Сонце в тумані». Її персонаж, ставши людиною соціального дна, спілкується з дружиною суржиком — домінантним мовним механізмом того соціуму, соціальна маргінальність якого корелює з лінгвальною у мовній тканині цього блискучого твору. Але в розмові з матір’ю відбувається миттєве переключення мовного коду, а лінгвістичну інтуїцію персонажів легко можна спроектувати у площину наукових знань про суржик:

- ...Куди мені піти?