Англіцизм в українській мові

•у суб’єктно-предикативних сполученнях, коли іншомовний іменник виступає в ролі суб’єкта або іменній частині складеного присудка: “7 квітня був Fast-Day”; “Fog-horm загудів вже 17 червня”; “Boston music-hall вважається одним з кращих залів”.

Родове оформлення іменників на українському грунті відбувається виключно за законами української граматичної системи, тому що категорія роду як граматична система в англійській мові відсутня. Реальна співвідносність іменників за родами в англійській мові збігається з українською родовою співвідносністю лише частково, а саме тоді, коли йдеться про істот – позначеннях особи, і зовнішнє оформлення слова не впливає на включення його в той чи інший граматичний рід. Наприклад, слова бард, лорд, сер, джентльмен, констебль, торі, жокей, денді як в англійській, так і в українській мові є іменниками чоловічого роду. Слова леді, миледі, місіс, герл як в англійській, так і в українській мові – іменники жіночого роду.

Іменники, що позначають неістот та поняття, що належать в англійській мові до середнього роду, в українській мові оформлюються як іменники чоловічого роду з закінченням на тверду або м’яку приголосну, шиплячий, з закінченням на –й (пунш, ель, гумор, піджак, пікнік, хокей та інші). Іменники, що мали в англійській мові або що отримали внаслідок фонетико-графічного оформлення в українській мові закінчення -а,-я або м’яку приголосну, потрапляють в категорію жіночого роду (ординарія, пінта, панорама, миля та інші). До середнього роду включаються іменники з закінченням -і, -е, -о, -ю, -у, що позначають неістот та поняття (сіті, бренді, інтерв’ю, табу, каное, банджо).Однією з причин, що викликає відхилення від норм родового оформлення, є , напевно, зближення англіцизмів за смисловими аналогіями з синонімічними словами нашої лексики. Так, смислове зближення зі словами хлопчик, дівчинка, дитя пояснює наявність трьох родів у слові бейбі. Деякі іменники, що не мають граматичного роду, як іменники Pluraria tantum, в ХІХ ст. отримували родове оформлення своєрідним зміненням англійської основи. Наприклад, слово хакі мало також форму хак. [6; 48-51]

Категорія числа. Логічна основа категорії числа в українській та англійській мовах та історія їх розвитку мають багато спільних рис, тому в переоформленні англійських іменників українськими мовними засобами спостерігаються невеликі відхилення.

Так, в іншомовних запозиченнях категорія числа може бути виражена аналітично в атрибутивних та предикативних сполученнях. В атрибутивних сполученнях англіцизм виступає, звичайно, означувальним іменником з українським означенням: “Ці два officers гучними вигуками заглушали шум поїзда”; “Кожне слово, кожний вислів, що схожий на пораду, небезкоштовний на думку цих західних business-men”; “Man, що їхав з нами, наши men” та інші. У суб’єктно предикативних сполученнях, де іншомовне слово є або суб’єктом, або іменною частиною складного присудка: “Вагонами ходить expressman та пропонує свої послуги пасажирам”; “Але поки що Central Park можна вважити рядовим”; “Він був справжній friend”.

Часто дається переклад іншомовних слів, від якого залежить морфологічне оформлення слова українськими засобами: “Я хотів бачити Лондонський Суд, де кожні шість тижднів збираються так звані присяжні – Jury”. Слово журі зберегло множину і після його переоформлення українськими засобами.

За значенням “однинності або множинності” англійські слова, трансформовані українськими засобами, можна поділити на такі групи:

1. Іменники, що мають однину та множину. Відмінювані іменники, оформлення закінчень яких є типовим для морфологічних моделей української мови, що позначають конкрентних істот або неістот, як правило, і в англійській, і в українській мовах мають форми однини та множини: a lord – lords – лорд – лорди, a waggon – waggons – вагон – вагони та інші.

Коли відбувається злиття англійського суфікса множини з коренем основи на українському грунті, тобто, коли форма множини сприймається як форма однини, за основу однини в українській мові приймалась форма множини англійського слова та множина іменника утворювалась за загальними правилами української граматики: (a boot) boots – (бутс(а)) бутси.

Англійські суплетивні утворення множини (a foot - feet) та похідні з –man (gentleman - gentlеmen) не виявляються в українській мові. Утворення множини відбувається за загальними правилами, тобто, фут – фути, джентльмен – джентльмени, спортсмен – спортсмени та інші.

У невідмінюваних іменниках, що позначають конкретних істот або неістот (леді, міледі, бейбі, бунгало, грізлі та інші), категорія числа виявляється синтаксично, тобто в контексті: “грізлі надзвичайно розумні” – “грізлі поранений”; “леді та джентельмени” – “леді була чарівна”.