Валютні обмеження

-повне або часткове блокування валютних рахунків:

-обмеження оборотності валют. Відповідно вводяться різні

категорії валютних рахунків: вільно конвертовані, внутрішні (в

національній валюті з використанням у межах країни), згідно з

двосторонніми урядовими угодами, клірингові, заблоковані тощо.

Потрібно розрізняти форми валютних обмежень за сферами їх застосування. За поточними операціями платіжного балансу вони виступають у таких формах:

- блокування валютного виторгу іноземних експортерів від

продажу товарів у даній країні, обмеження їх можливостей

розпоряджатись цими коштами;

-обов’язків продаж валютного виторгу експортерів повністю або частково Центральному або уповноваженому банкам;

-обмежений продаж інвалюти імпортерам. У деяких країнах імпортер повинен внести на депозит у банк певну суму національної валюти для отримання імпортної ліцензії;

-обмеження на форвардні купівлі імпортерами іноземної валюти;

-заборона продажу товарів за кордоном на національну валюту;

заборона оплати імпорту деяких товарів іноземною валютою;

-регулювання термінів платежів з експорту та імпорту в

умовах нестабільності валютних курсів. При цьому суворо

контролюються авансові платежі іноземним експортерам.

За фінансовими операціями платіжного балансу валютні обмеження бувають у формах, які перераховані нижче:

1)при пасивному платіжному балансі застосовують такі заходи

з обмеження вивозу капіталу і стимулювання приймання капіталу

для підтримання курсу валюти:

- лімітування вивезення національної і іноземної валюти, золота. цінних паперів, надання кредитів;

-контроль за діяльністю ринку позичкових капіталів: операції

здійснюються тільки з дозволу Міністерства фінансів і за