Сучасне світове господарство. Полюси світового господарства
Розвиток чорної металургії за останні два десятиліття уповільнився, що пояс¬нюється зниженням металомісткості сучасного промислового виробництва, зростан¬ням затрат на технічне оновлення виробництва, загостренням конкурентної бороть¬би на ринку металів та заміною металів пластмасами.
Кольорова металургія світу в 1994 році виробила близько 45 млн. тонн різних металів, в тому числі 19,2 млн. тонн алюмінію. Традиційно в цій галузі розрізняють виробництво важких (мідь, свинець, цинк, олово, нікель), легких (алюміній, титан, магній), малих (ртуть, кадмій, сурма, кобальт), легуючих (воль¬фрам, ванадій, хром, молібден), благородних (золото, срібло, платина), рідких і рідкоземельних (індій, германій, галій) металів.Специфіка роботи галузі полягає в тому, що, з одного боку, постійно зростає по¬пит на її продукцію - всі галузі широко використовують алюміній, в авіакосмічній промисловості зростає попит на титан, в атомній - на цирконій та гафній, в радіо¬електроніці - на германій, індій, кобальт, талій, тантал, не кажучи вже про золото і срібло; з другого — перед виробниками гостро постають енергосировинні, екологічні та фінансові проблеми. Більшість промислово розвинутих країн бідні на руди кольорових металів. Значні сировинні бази мають тільки США, Росія, Китай, якоюсь мірою до них можна долучити Австралію та Канаду. Інші розвинуті країни переваж¬но використовують девізні концентрати або металобрухт кольорових металів.
Хімічна промисловість - найбільш динамічна галузь системи виробництва конструкційних матеріалів. Всі провідні країни світу інтенсивно розвивають ви¬робництво в цій галузі. Особливо помітне місце займають США (близько 1/5 світо¬вого виробництва), Японія, Росія, ФРН (по 1/10), а також Китай, Великобри¬танія, Франція, Італія, Україна.
Хімічна промисловість - найбільш складна за структурою галузь. Тут розрізняються підгалузі: виробництво напівпродуктів (основна хімія, хімія органічного синтезу); базові (полімерних матеріалів, мінеральних добрив); сировинні (гідрохімічні виробництва, нафтохімія, коксохімія, лісохімія тощо); переробні (ви¬робництво фарб, лаків, фармацевтичних виробів, фототоварів, побутових хімікатів та ін.).
Для хімічної промисловості характерні висока вартість устаткування, енерго- та водомісткість. Тому географія її дуже складна.
Як же розміщене хімічне виробництво у світі? Європа дає близько 1/4 хімічної продукції світу, особливо важливі тут виробництва «тонкої» хімії (фармацевтика, парфумерія, фототовари тощо), хімії побутового призначення та полімерів. Північна Америка (США та Канада) також виробляє 1/4 продукції хімічної проми¬словості світу. Особливо багато тут газохімічних підприємств і підприємств, що ви¬пускають агрохімікати. Близько 1/10 продукції виробляє Японія. На країни СНД припадає близько 1/6 продукції, тут особливо вирізняються хімічні комплекси Росії та України.
Машинобудування світу.
У промисловості економічно розвинутих країн на машинобудування припадає 25-40% вартості виробленої проми¬слової продукції. Сучасні тенденції розвитку машинобудування пов'язані зі значним збільшенням витрат на НДДКР та зростанням виробництва в таких наукомістких галузях, як радіоелектроніка, приладобудування, ви¬робництво комп'ютерів, офісного устаткування, сучасних засобів зв'язку, роботів, авіакосмічне виробництво. Тільки перша десятка країн спромо¬жна виробляти всю номенклатуру машинобудівної промисловості. Це США, Японія, Росія, ФРН, Великобританія, Франція, а також, якоюсь мі¬рою Китай, Канада, Італія та Україна. Сумарна частка цих країн у випус¬ку продукції становить 3/4 світового показника.
Велика група промислове розвинутих країн Європи (особливо Ні¬дерланди, Бельгія, Швеція, Швейцарія), а також Чехія, Іспанія, Польща та ін., нових індустріальних країн (Республіка Корея, Сінгапур, Бразилія, Мексика) та деякі країни Азії зі сформованою структурою господарства (Індія, Туреччина) спеціалізуються на випуску окремих видів машинобу¬дування і виходять з ними на світовий ринок.
У більшості країн, що розвиваються, вже з'явилися окремі підпри¬ємства машинобудування, а також металообробні та ремонтні майстерні, які обслуговують транспорт, гірничодобувну промисловість, сільське господарство, та займаються виготовленням найпростішого інвентарю.
Формування світової агропродовольчої системи.
Світова агропродовольча система (САПС) формується в результаті розвитку міжнародної кооперації у сфері виробництва та продажу продовольства, її матеріальну основу складають агропромислові комплекси (АПК), що включають у себе виробництво засобів виробництва, сільське господар¬ство, яке виробляє продовольчу сировину і продукти харчування та переробку і збут сільськогосподарської сировини та продовольства.