Формування новітньої світової ринкової системи
Таблиця 2. Приклади ринкових форм.
Покупці
Продавці
Багато (малі)
Кілька (середні)
Один (великий)
Багато (малі)
Валютний ринок
Бензин, автомобілі
Пошта, телефон
Кілька (середні)
Молокозаводи
Спеціальні машини
Винахідник (власник патенту)
Один (великий)
Монополія держави на торгівлю горілкою
Міністерство оборони
Тарифні переговори між профспілкою і союзом підприємців
Найпростішим і водночас ідеальним типом ринкової поведінки економічних суб'єктів є монополія.
В основу виникнення монополій покладено об'єктивний процес розвитку продуктивних сил наприкінці XIX — на початку XX ст. Становлення розвинутої підприємницької економічної системи ви¬магало адекватної виробничої бази у вигляді великого машинного виробництва. З розвитком техніки, в свою чергу, прискорювався процес витіснення дрібних підприємств: нова техніка могла бути використана лише на великих підприємствах.
Технічні переваги давали змогу краще організувати виробничий процес, що разом з економією на загальних витратах, високою продуктивністю праці, розширенням можливостей у використанні кредиту сприяло розвитку великих підприємств і поступово збіль¬шувало їхню роль у промисловому виробництві.
З часом настав період, коли розвиток концентрації й централі¬зації капіталу і виробництва на основі вільної конкуренції спричи¬нив якісні перетворення у господарській системі. Основна частина суспільного виробництва виявилася зосередженою на небагатьох великих підприємствах, конкуренція між якими мала особливо руй¬нівний характер і загрожувала значними негативними наслідками. Щоб запобігти руйнівним силам конкуренції, мати змогу встанов¬лювати високі ціни на товари й отримувати максимальний прибу¬ток, великі підприємства стали групуватися, утворюючи монопо¬лістичні об'єднання. На зміну вільній конкуренції прийшла моно¬полія. Вона заперечувала ринкову стихію і внесла елемент свідомо¬го регулювання ринкових відносин. Аналіз виникнення і розвит¬ку процесів монополізації був проведений у широковідомій праці В. І. Леніна "Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму".