Формування новітньої світової ринкової системи

Ринкові форми і способи ринкової поведінки економічних суб’єктів.

Про ринок говорять тоді, коли розглядають взаємодію попиту і пропозиції будь-якого товару. З усіх численних можливостей кла¬сифікувати ринки розглянемо тільки одну: за структурою сторін попиту та пропозиції, тобто за кількістю та силою учасників ринку. Виходячи з припущення, що кількість суб'єктів ринку знаходиться в зворотній пропорції до їх сили, тобто до їх впливу на ринкові події, одержимо рівність "багатьох" з малим ринковим впливом, "кількох" з середньою ринковою силою і "одного" з великою вла¬дою на ринку. Як результат маємо три основних варіанти ринко¬вих форм: поліполію, олігополію і монополію (з грец.: polein — купу¬вати або продавати, monos — один, oligos — кілька, polls — багато). Ринкову типологію на основі викладених вище припущень наведе¬но в табл. 1.

Приклади до відповідних ринкових форм містить табл. 3. До де¬яких форм такі приклади підібрати досить важко, а до деяких від¬носно легко, наприклад, пошта, телефон яскраво демонструють мо¬нополію пропозиції. Найважче підібрати приклади для поліполії. Ця ринкова форма, при якій багато продавців протистоять великій

Таблиця 1. Типологія ринкових форм

Покупці

ПродавціБагато (малі)

Кілька (середні)

Один (великий)

Багато (малі)

ГІОЛІПОЛІЯ

Олігополія пропозиції

Монополія пропозиції

Кілька (середні)

Олігополія попиту

Двостороння

ОЛІГОПОЛІЯ

Обмежена монополія пропозиції

Один (великий)

Монополія попиту

Обмежена монополія попиту

Двостороння монополія

кількості покупців, характеризується економічною теорією як до¬сконала конкуренція (вільна, чиста). Щоб ринок відповідав цьому терміну, поряд з поліполістичною його структурою мають дотри¬муватися ще такі умови: на цьому ринку має бути однорідний то¬вар; продавець і покупець не повинні мати будь-які персональні преференції (переваги); ринок повинен бути повністю прозорим, тобто всі його суб'єкти повинні володіти повною інформацією про величину пропозиції, ціни, якість тощо; всі учасники ринку по¬винні реагувати з однаково великою швидкістю на зміни його па¬раметрів; як продавці, так і покупці повинні мати можливість віль¬ного доступу до ринку та виходу з нього. Оскільки прикладів полі-полії в сучасній економіці існує дуже мало (валютна біржа, інші біржі), то досконала конкуренція виступає більше як ідеальний стан ринкового господарства. У практиці домінує недосконала конкурен¬ція (обмежена). Вона виникає в умовах, коли далеко не всі про¬давці галузі можуть запропонувати певний товар за діючою ціною. Залежно від кількості продавців і покупців одного і того самого товару на ринку розрізняють типи їхньої ринкової поведінки і ймо¬вірні результати ринкової діяльності (табл. 2).