Відповідальність за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність
Юридичні особи-нерезиденти можуть відкривати в банках України поточні рахунки для здійснення інвестицій у національній та іноземних валютах, у тому числі для забезпечення таких видів діяльності, як виробнича кооперація, спільне виробництво та інших видів спільної діяльності за участю нерезидентів-інвесторів, які здійснюються на підставі договорів (контрактів) без утворення юридичної особи відповідно до розділу 16 Інструкції.
Порядок закриття рахунків клієнтів банків визначений розділом 20 Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах.
Поняття іноземних інвестицій
Інвестиції є фундаментальною економіко-правовою катего¬рією. З точки зору економічної сутності інвестиції являють собою вкладення капіталу в усіх його формах у різноманітні об'єкти (інструменти) господарської діяльності з метою отримання прибутку, а також досягнення іншого економічного чи позаекономічного ефекту, здійснення яких базується на ринкових принципах і пов'язане з факторами часу, ризику та ліквідності.
Легальна дефініція інвестицій міститься в ч. 1 ст. 1 Закону України від 18 вересня 1991 р. «Про інвестиційну діяльність», який визначає загальні правові умови інвестіщійної діяльності на території України: це - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємгаптької та інших видів діяльності, в результаті яких створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
Суб'єкт, який здійснює вкладення інвестицій (інвестування) є інвестором. Залежно від державної належності інвестора інвестгіції поділяються на національні та іноземні.
Іноземне інвестування є діяльністю у сфері господарювання, яка має транскордонний характер, а відтак являє собою різновид ЗЕД.
Основи правового режиму іноземних інвестацій на території України визначаються:
законами України, а саме: главою 38 «Іноземні інвєстїщії»
ГК,ЗакономУкраїни«Прозовнішньоекономічную
діяльність)), а також спеціальним Законом України від 19 березня 1996 р. «Про режим іноземного інвестування»;
- двосторонніми міжнародними угодами про взаємне заохочення та захист інвестацій за участю України;
багатосторонніми міжнародними угодами (конвенщями), як-от: Конвенція про порядок віірішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами (Вашингтон, 1965 р.), Конвенція про заснування багатостороннього Агентства з гарантій інвестацій (Сеул, 1985 р.), Угода про співробітництво в галузі інвестіщійної діяльності (Ашгабат, 1993 р.), Конвенція про захист прав інвестора (Москва, 1997р.)
У разі, якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про іноземні інвестиції, застосовуються правіша міжнародного договору (ст. 400 ГК).
Іноземними інвестиціями визнаються цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестіщійної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефект}' (ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування»). Таким чином, кваліфікуючою ознакою іноземних інвестицій є здійснення їх спеціальним суб'єктом - іноземним інвестором.. Відтак їх інвестиційна Діяльність не охоплюється регулюванням Закон}' України «Про режим іноземного інвестування», який регулює ' відносини у сфері безпосереднього господарського обігу. Варто відзначити, що й в
укладених Україною двосторонніх інвестиційних угодах інвесторами здебільшого визнаються лише особи та об'єднання осіб, конкретний перелік яких може варіюватися в залежності від існуючих в тій чи іншій країні організаідйно-правовігх форм та прийнятої юридичної термінології.