Міжнародний лідер економіки – США. Глобалізація
Лише перша десятка розвинутих країн може виробити всю номенклатуру машинобудівної продукції. Це США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, якоюсь мірою Китай, Канада, Італія, сюди ж входить і Росія, (дають у сумі 3/4 світової продукції).
На Північну Америку (США, Канада, Мексика, тобто НАФТА) припадає 1/3 світового машинобудування. Цей регіон на світовому ринку є експортером продукції високої складності, важкого машинобудування і наукомістких галузей.
Машинобудування Західної Європи виробляє цієї продукції 25-30% від світового обсягу. Нідерланди, Бельгія, Швеція, Швейцарія, Чехія, Польща та інші спеціалізуються на випуску окремих видів продукції, з якою вони виходять на світовий ринок.
Третій регіон – Східна і Південно-Східна Азія (особливо республіка Корея, Сінгапур) виробляють близько 20% продукції світового машинобудування. У країнах, що розвиваються, щойно стали на шлях індустріалізації, уже з’явилися окремі підприємства машинобудування, численні металообробні ремонтні майстерні для обслуговування транспорту, сільського господарства, виробництва нескладних інструментів.
2.3 Лісова і текстильна промисловість
Лісова промисловість храктеризується наявністю двох лісових поясів. Північний пояс, у якому заготовляється хвойна деревина, проходить через Росію, Фінляндію, Швецію, Канаду, США. Росія займає перше місце за запасами деревини, а за виробництвом целюлози і паперу відстає від США в 7 разів. Головні експортери лісу – Канада, США, Росія. Головні імпортери – країни Західної Європи і Японія. Південний лісовий пояс захоплює екваторіальний і субекваторіальний кліматичні пояси – Бразилію, Екваторіальну Африку, Південно-Східну Азію. Частину найцінніших порід дерев вивозять у різні країни. Решта йде на дрова.
Щодо текстильної галузі, то вона є однією з найстаріших. На першому місці стоїть виробництво бавовняних тканин, де лідерами є Китай, Індія, Росія. Друге місце належить виробництву тканин із хімічних волокон, тут першість належить США, Індії, Японії. На третьому місці – виробництво шовкових тканин. На четвертому – шерстяних тканин: Італія, Росія, КНР, Японія.
3. Глобалізація3.1 Постіндустріальне суспільство
Весь період з кінця 50-х рр. і до нашого часу політологи та економісти шукали адекватне визначення світу в сьогодненні, який дуже змінювався в ці роки. “Післяіндустріальне суспільство” – найбільш розповсюджена характеристика сучасного світу, яку було введено в 70-х рр. американським соціологом Д.Белом. Однак і це є дуже умовним визначенням з двох причин: по-перше, при величезній зайнятості у сфері послуг (до 75% в США, до 65-70% в основних країнах ЄС), при деіндустріалізації в розвинутих країнах, матеріальне виробництво лишається основою всієї економіки; по-друге, існує величезна частина суспільства, якої майже не сягнула сучасна індустріалізація, де має місце відставання не на період , а на більше.
Провідним процесом сучасного світу і на Заході, і в нас визнається глобалізація. Формально, це лише нове слово для процесу, що проходить вже давно – просторового розповсюдження капіталістичного способу виробництва на країни, що ще не мають такого. Беззаперечним феноменом глобалізації є величезне, “випереджуюче” порівняно з виробництвом зростання світової торгівлі – на 5% на рік у 80-90-х рр. Якщо її частка в ВВП світу сягала в 1970р. 10,5%, то в 2000р. – вже 17,2%. При цьому 2/3 світової торгівлі контролюється ТНК. Але соціальним слідством глобалізації на Заході стало зниження реальної зарплати – в США в 1995р. для 4/5 працюючих за наймом вона виявилася нижчою на 11%, ніж в 1973р., хоча продуктивність праці за ці роки зросла на 3%. Беззаперечно одне: глобалізація пов’язана з експансією західного стилю життя, західною масовою культурою, західним типом накопичення. Так, розповсюдження і авторитет долара величезні – у всій міжнародній оплаті експорта 65% припадає на долар.
3.2 Від “США – Західна Європа – Японія” до “США – Західна Європа – Азійсько-Тихоокеанський регіон”
Геоекономіка сучасного світу, безумовно, поліцентрична – в світі більше немає одного, різко домінуючого полюса, якими були США в 50-60-ті рр. За маштабами ВВП з урахуванням купівельної спроможності національної валюти провідна п’ятірка в 1997р. Виглядала таким чином:
США – 7 075 млрд. дол.;