Міжнародний лідер економіки – США. Глобалізація

1.2 Міжнародний поділ праці

Міжнародний поділ праці – форма суспільного територіального поділу праці, яка передбачає спеціалазацію країн на певних видах продукції, якими вони обмінюються. Кількість продукції значно перевищує власні потреби країни-виробника. Сформовані галузі міжнародної спеціалізації більшою мірою орієнтовані на експорт продукції і визначають “обличчя” країни в міжнародному поділі праці.

Умови формування галузі спеціалізації включають: дешеву сировина, вдосконалену технологію виробництва, попит на продукцію за межами країни, помірні витрати на транспортування.

Ступінь залучення будь-якої країни до міжнародного поділу праці заленжить насамперед від рівня розвитку її продуктивних сил. Чинники міжнародного поділу праці (див.табл.1).

Таблиця 1

Чинники міжнародного поділу праці

Географічне розташування країниПриродно-ресурсний потенціалСоціально-економічні умови

Приморські країни (морська торгівля):

Норвегія, Кіпр, Греція, Панама, Сінгапур

Внутрішньоконтинентальні країни (транзитні перевезення):

європейські країниДобувна промисловість, с/г, рибальство, туризм

Перська затока – нафта;

Бразилія, Канада – залізо;

США, Канада – пшениця;

Індія, Шрі Ланка – чай;

Канада, Швеція, Росія – ліс;

Норвегія, Перу – риба;

Середземномор’я – туризм

- історичні особливості розвитку;

- національні релігійні традиції;

- кваліфіковані трудові ресурси;

- наявність капіталів;

- осягнення НТР;