Природно-ресурсний потенціал країн Центральної Азії: сучасні проблеми і суперечності
Клімат різко континентальний, посушливий з мінімальною кількістю опадів протягом року (75-100 мм на рівнинах та до 350 мм у передгір`ях). Літо – жарке й сухе, весна коротка з опадами, осінь суха, зима холоднай малосніжна. У Каракумах влітку реєструвалася температура +50 С, а в місті Гушга (Кушка) взимку –33 С. Середні температури січня коливаються від –6 до +4 (у долині Атреку), липня – від +27 до +32 С. У столиці середня температура січня +1, липня +30 С. Найтепліший район – південний захід країни, де середньорічна температура +16,9 С. Туркменистан – найбільш сонячний з середньоазійських республік. Число сонячних днів досягає 290.
Більша частина території Туркменистану вкрита пісками. Грунти – сіро-бурі та сіроземи.
Переважає пустельна рослинність. У Каракумах на пісках ростуть чагарники: чорний та білий саксаул, піщана акація, черкез, кандим тощо. На плато Устюрт переважають чагарникові солянки. У річкових долинах трапляються острівні тугайні ліси з різних видів тополі й лоха. На передгірних рівнинах – трав`яниста рослинність і ефемери. В ущелинах на заході Копетдагу – багато видів дикорослих плодових (фісташка, волоський горіх, гранат, інжир, мигдаль, алича, виногад тощо).
Тваринний світ своєрідний і досить багатий. У пустелі – численні гризуни. Трапляються швидкі джейрани, барханні та степові коти, лисиці, вовки, шакали. Багато різних плазунів, а також скорпіони, фаланги, павуки-каракурти. У горах можна натрапити на леопарда, архара, безоарового цапа, гвинторогого цапатощо; з птахів – фазана, улара, кеклика.
Найбільша ріка – Амудар`я. Менш водними, що губляться в пісках, є Атрек, Мургаб і Теджен. Значна частина води випаровується, фільтрується в грунт або використовується для зрошення. Великих озер немає. Невеликі озера, особливо на Каспійському узбережжі, солоні. Найбільші з них – Сарикамишське і Куулі. Велике значення для сільського господарства має Каракумський канал. У країні є доволі значні запаси підземних вод. Щоправда, часто-густо вони засолені.
З осадовими породами Туранської плити пов`язані великі запаси горючих корисних копалин (в т. ч. на шельфі Каспійського моря) – природного газу (родовища Шатлик, Ачак, Наїп, ) і нафти (Котурдепе, Челекен, Кум-Даг та ін.). За запасами газу Туркменистан входить в п`ятірку великих країн світу. В 2005 році в республіці добули 63 млрд куб. м природного газу, що на 8% перевищує показник 2004 року [11, с. 15]. Є родивища сірки, калійних і кухонних солей. Є поклади озокериту, вугілля, срібла, свинцю, сірки, бариту, кам`яної й калійної солі. Затока Кара-Богаз-Гол – найбільша у світі природна фабрика сульфату (мірабіліту). Є значні джерела питної та мінеральної лікувальної води.
На території країни розташовані 8 заповідників, серед яких Амудар`їнський, Бадхизький, Капланкирський, Копетдазький, Красноводський, Репетецький, Сюнт-Хасардазький.
2.5 УзбекистанУзбекистан займає щодо країн регіону центральне положення. Площа країни становить 447,4 тис. кв. км. Узбекистан межує з Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном, Афганістаном, Туркменістаном. Країна зв'язана з країнами Центральної Азії та Росії сухопутними шляхами, де провідна роль належить залізниці. Переважна частина території країни знаходиться у межах Туранської низовини. Значну її частину охоплює пустеля Кизилкуми (Червоні піски). 80% території Узбекистану – рівнини. У районі Аральського моря поверхня піднімається до 90 м над рівнем моря. Амудар`я утворює алювіальну дельту в центрі Каракалпакії. На північному сході та півдні – відроги й передгір`я Тянь-Шаню та Гіссаро-Алаю (тут знаходиться найвища точка країни – 4643 м). Між ними розташовані міжгірські впадини – Ферганська, Зеравшанська, Чирчик-Ангренська. Особливою родючістю відзначається Ферганська долина. Є ще кілька великих оазисів. Бувають землетруси. Найсильніші спостерігаються в передгірній частині Ферганської долини, на південних схилах Гіссарського хребта та у верхній течії річки Тупалангдар`я. Катастрофічними були землетруси 1889 та 1902 рр. у районі Андіжана. 26 квітня 1966 р. стався великий землетрус, епіцентр якого знаходився під Ташкентом. Подібний руйнівний землетрус був у ташкенті 1868 р.
Нуратинський хребет, східна частина пустелі Кизилкум, а також озера Айдаркуль і Тузкан піддаються значному порушенню біорізноманітності. Збільшення поголів`я скоту, вирубка населенням дерев та кущів через нехватку енергоресурсів в регіоні, мала кількість опадів, а звідси - деградація та збіднення рослинного покриву гір, зниження продуктивності рівнинних пасовищ і знищення саксаульників – всі ці негативні фактори вливають на погіршення біологічного стану в цьому регіоні.
Основні ріки – Амудар`я та Сирдар`я, що впадають в Аральське море. За радянських часів води Амурдар`ї та Сирдар`ї так безтямно розбирали для зрошення, що Аральське море втратило 2/3 своєї площі, перетворившись на дві калюжі, що висихають. Це – одна зі світових зон екологічного лиха, позаяк бурі розносять сіль із висохлого морського дна на величезні відстані.