Природно-ресурсний потенціал країн Центральної Азії: сучасні проблеми і суперечності

Важливе значення має також розвиток рівноправних торгових взаємин та економічного співробітництва з Казахстаном в умовах модернізації економічних систем; реалізація можливостей щодо співробітництва у сфері розвитку інтелектуального потенціалу; формування спільного інформаційного простору; налагодження військового та військово-технічного співробітництва; розвиток співробітництва в галузі безпеки, необхідного у зв'язку зі зростанням неврегульованої міграції з азіатських країн через Україну, організованої злочинності та накробізнесу; співробітництво у сфері налагодження локальних конфліктів, боротьби проти міжнародного тероризму; взаємодія у миротворчих

акціях міжнародних організацій.

Інтереси України і Казахстану не вступають у протиріччя в жодній площині, навпаки - існує досить широка сфера взаємних інтересів. Це може стати підгрунтям для формування системи довготривалого сприятливого партнерства. На думку авторів, є надзвичайно важливим і актуальним розпочати міждержавні та міжвідомчі переговори між Україною та Казахстаном у сфері будівництва збройних сил Казахстану. В цій сфері Україна має незрівнянно більший досвід, ніж Казахстан. Вельми перспективним було б налагодження тісних економічних зв'язків між військовими відомствами України та Казахстану, які б передбачали постачання української військової техніки, військового інвентарю найширшої номенклатури.

3. 2 Україна і Туркменистан

Дипломатичні відносини між обома країнами були встановлені 10 жовтня 1992 р. під час офіційного візиту Президента України Л. Кравчука до Ашгабаду. Тоді ж був підписаний і базовий міждержавний Договір про дружбу і співробітництво.

Цілу низку двосторонніх домовленостей було підписано в лютому 1993 р. під час візиту до Туркменістану колишнього прем'єр-міністра України Л. Кучми. У листопаді 1994 р. Л. Кучма, вже як Президент України, здійснив офіційний візит до Ашгабаду з метою вирішення низки питань щодо реструктуризації українських боргів за газ та порядок розрахунків на майбутнє.

Президент Туркменістану С. Ніязов вперше здійснив робочий візит до України 19-20 січня 1995 р., під час якого також розглядалися питання постачання газу в Україну.

В січні 1998 р. у Туркменістані в черговий раз побував з офіційним візитом український Президент Л. Кучма. Обидві країни підписали низку двосторонніх документів, зокрема Декларацію про подальший розвиток співробітництва.

Новий поштовх українсько-туркменському співробітництву надав грудневий 1998 р. робочий візит Л. Кучми до Ашгабаду, під час якого було укладено контракт між українською кампанією "Нафтогаз України" та туркменською корпорацією "Туркменнафтогаз" про постачання в Україну природного газу на суму 720 млн дол. США, а також було прийнято спільне рішення щодо будівництва і фінансування ряду важливих об'єктів у Туркменістані.

Значним успіхом української дипломатії можна вважати прорив в українсько-туркменських відносинах під час робочого візиту Президента Л. Кучми до Туркменістану 4-5 жовтня 2000 р., який закінчився підписанням важливої угоди про поставки туркменського газу в Україну на 2000-2001 рр.

Згідно досягнутих українсько-туркменських домовленостей українські спеціалісти беруть участь у будівництві залізниць у Туркменістані, будівництві газопроводу Казанджик - Кизил-Арват.У квітні 1995 р. керівники зовнішньополітичних відомств України, Туркменістану та Ірану підписали меморандум про співробітництво, в якому передбачалося розширення кооперації та співробітництва на тристоронній основі. Узгоджено нову модель взаєморозрахунків, згідно якої Україна постачає до Ірану мінеральні добрива, металовироби, продукцію машинобудування, здійснює роботи щодо модернізації металургійних комбінатів Ірану. У свою чергу Іран розраховується за поставки туркменського газу в Україну. Отже, співробітництво з Туркменістаном важливе для нашої держави також і з огляду на перспективу формування системи економічного співробітництва у трикутнику: Україна - Туркменістан - Іран.

3.3 Україна та Узбекистан